МАРГАНЕЦЬКА ПУБЛІЧНА БІБЛІОТЕКА

Нові надходження до бібліотеки - філії для дітей

Biblioteka — Thu, 16 Apr 2026 08:14:01 GMT

Шановні читачі бібліотеки – філії для дітей!

У нас гарні новини! ми раді повідомити Вам, що до бібліотеки надійшла неймовірна дитяча література з Українського інституту книги, які ще пахнуть типографською фарбою. Це радість як для читачів, так і для бібліотекаря. Адже кожна нова книга – це нова зустріч, нове знайомство, яскрава подія.

Запрошуємо вас ознайомитися з новими книгами, та обрати щось новеньке та цікаве для себе!

Чекаємо на вас у бібліотеці-філії для дітей !

Читайте з нами – відкривайте нові горизонти!

Висловлюємо щиру подяку Українському інституту книги за прекрасні нові надходження та надіємось на подальшу плідну співпрацю!

Нові надходження до бібліотеки

Biblioteka — Wed, 15 Apr 2026 11:22:51 GMT

Завдяки КЗК « Дніпропетровської обласної бібліотеки для дітей» фонд Центральної міської бібліотеки поповнився новими книгами .

Нові книги в бібліотеці - радість для всіх, і бібліотекарів, і читачів.

Адже кожна нова книга - це завжди нове знайомство, нові герої, нові імена. Це яскраві видання на будь-який смак.

До Вашої уваги новинки відомих українських письменників, книги на різну тематику.

Кожен читач знайде собі захоплюючу книгу для читання.

Нові книги вже з нетерпінням чекають на зустріч зі своїми читачами. Запрошуємо всіх любителів книги на перегляд-ознайомлення з новими надходженнями, щоб стати першими читачами новинок.

Чекаємо вас у бібліотеці на виставці-перегляді нових видань.

"Святкують книги ювілей"

Biblioteka — Thu, 09 Apr 2026 10:51:03 GMT

Багато є книжок, які читає й перечитує не одне покоління читачів. Ними захоплюються, над ними розмірковують, у них вчаться життєвій мудрості. Здається, що їх герої живуть серед нас, а їх характери, ставлення до життя так близькі сучасній людині, що часом важко повірити, що книзі вже понад 100, а іноді 200 й більше років. І читаючи такі книжки, не завжди замислюєшся про час її написання.

Ювілей – це особливе святкування круглої дати якоїсь події, важливої дати. Загалом ювілеї заведено святкувати у людей, але навіть книги мають свої круглі дати. Звісно, не завжди є змога чітко визначити дату написання та публікації якогось літературного твору, але деякі дати є чітко відомими.

До тижня дитячого читання бібліотека – філія для дітей зібрала для Вас діти книги – ювіляри 2026 року. Усі вони мають вільний доступ для читання. Приходьте, будь ласка, читайте улюблені ваші книжки та дізнавайтеся нового та цікавого!

До Міжнародного дня ромів

Biblioteka — Wed, 08 Apr 2026 07:35:13 GMT

Щороку 8 квітня Україна та світова спільнота відзначають Міжнародний день ромів - вшанування культури, історії та внеску ромського народу в розвиток суспільства. В 2026 році виповнюється 55 років від проведення Першого Всесвітнього конгресу 1971 року в Лондоні, який став важливою подією у формуванні національної ідентичності ромів.

Також під час проведення конгресу було створено Міжнародний союз циган та затверджено прапор циганського народу й гімн під назвою "Джелем, джелем", написаний на основі однойменної старовинної ромської пісні.

За традицією в цей день запалюють мільйони свічок як символ єдності ромів, а тисячі яскравих вінків спускають на воду: це символізує нелегку долю народу – вічного блукальця без історичної батьківщини.
  У сучасній науці панує точка зору, згідно з якою предки ромів – вихідці з Індії, що залишили батьківщину наприкінці І тисячоліття нашої ери. Осівши у Передній Азії, роми надовго затрималися на східній околиці Візантійської імперії. У XIII–XV століттях вони поширилися Південно-Східною та Східною, а потім Центральною і Західною Європою, в подальшому – Північною Африкою, Північною та Південною Америкою й Австралією в XIX столітті.
  Уперше в Україні роми з'явилися у XV–XVII ст. – спочатку в Бессарабії та Криму. Перша письмова згадка про них в Україні – 1501 рік (в охоронній грамоті, виданій великим литовським князем Олександром ромському ватажкові Василю).
  Роми – найчисленніша етнічна меншина у Європі та значна за кількістю етнічна спільнота в Україні. Роми розселені по всіх областях України, але найбільше їх на Закарпатті, у Криму і Південній Бессарабії. Це понад 10 етнічних груп ромів: серви, келдерари, ловарі, крими, сінті, унгріко рома, словацькі роми, кишинівці, урсари, волохи та інші.
  Загальний імідж, або портрет, ромської національності можна представити трьома типами ромів: представники творчої та інтелектуальної еліти, представники міського середнього класу (місто як середовище проживання, схоже, найбільш характерне і природне для сучасних ромів), типові представники молоді середнього класу. Саме з показу, опису цих людей, їхнього життя, їхньої культури сформується нормальний ("позитивний") імідж циган як народу. Варто звернути увагу на властиві народові аспекти культури, приміром, орієнтування на такі цінності як сім'я, професійна успішність, релігія. Відомо, що в сім'ях ромів люблять і поважають дітей, докладають зусиль для побудови міцних подружніх взаємин, у чому зазвичай допомагають старші родичі, виховують дітей у любові до родинної професії. Для ромів характерні релігійність, прагнення до мирного співіснування із сусідніми народностями, до інтеграції в суспільство, до досягнення успіхів у своїй професії, до соціального схвалення, повага до старших, любов до мистецтва, миролюбність, оптимізм і висока культура застілля.

Поступово, відходячи від звичаєвого права, роми хочуть бути рівними в соціумі тієї країни, громадянами якої вони є від народження, зберігаючи при цьому свою культурну самоідентичність.

З нагоди Міжнародного дня ромів центральна міська бібліотека підготувала відкритий перегляд літератури «Роми: історія, традиції та культура» , де розкрито цікаві факти , історичні аспекти національного становлення, розповідається про культуру, звичаї і традиції ромів.

Літературний календар

Biblioteka — Tue, 07 Apr 2026 06:47:08 GMT

Квітень 2026 року відкриває літературний календар іменами письменників-ювілярів — тих, чий талант і слово стали частиною нашої культурної пам’яті. Згадуємо, перечитуємо й відкриваємо знову авторів, чиї твори й сьогодні звучать актуально та щиро.

Цього року 5 квітня відзначається 120- річчя з дня народження українського прозаїка, драматурга Анатолія Івановича Шияна.

Народився письменник в українській слободі Борисівці на Білгородщині в родині селянина-маляра. Мальовничі краєвиди слободи, привілля навколишніх степів, задумливий ліс чарували душу юного Анатолія. Рідна сторона дала йому багатий матеріал для літературної творчості. У ранніх оповіданнях, першій повісті «Баланда» (1930), романі «Гроза» (1936) картини сільського життя змальовані митцем з Борисівки, де пройшло його дитинство, де навчився бачити й розуміти красу.

Одним із найзначніших творів Шияна став роман «Гроза» (1936), число видань якого перевершило два з половиною десятки. За мотивами роману в 1959 році було знято фільм «Гроза над полями», сценарій до якого написав сам автор. Анатолій Шиян створив сценарій і до фільму «Летючий корабель».

Притаманне письменникові вміння віднайти яскраву художню деталь, колоритно подати ту чи іншу картинку живої дійсності, глибока повага до багатющого арсеналу фольклорної поетики, особливо пісенної, проявилися в кращій з повістей А. Шияна «Мар'яна» (1953).

Знаний Анатолій Іванович Шиян і як драматург, театральний критик. У його доробку є п'єси-казки для дітей («Котигорошко», «Летючий корабель», «Івасик-Телесик»), драми «Де шуміла ковила» (1960), «Вечірня пісня», п'єси «Дружба» (1932), «Коні» (1933), «Зірниці» (1956).

Небайдужою письменнику була й релігійна тематика. Одним з останніх його драматичних творів є п'єса «Тиха обитель».

23 квітня 1961 року, народився Андрій Курков — видатний сучасний український письменник, сценарист та журналіст, у 2026 році святкує своє 65-річчя.

Його книги перекладені десятками мов і видаються у багатьох країнах світу, а сам автор є одним із найвідоміших українських прозаїків за кордоном.

Андрій Курков відомий своїми гостросюжетними романами, зокрема «Сірі бджоли», які описують життя в зоні конфлікту. Він також працював сценаристом і писав твори різними мовами. Книги автора користуються великою популярністю, а сам він є лауреатом престижних літературних премій. Окрім літератури, Курков активно займається журналістикою, висвітлюючи важливі суспільно-політичні події в Україні.

Є знаковою фігурою в сучасній українській культурі, чий внесок високо оцінюється як в Україні, так і за її межами. Свій творчих шлях Андрій розпочав у дитинстві, коли писав перші вірші про тваринок, а в підлітковому віці вже придумував анекдоти. Цікаво, що свої перші казки, письменник почав писати на службі в армії, коли його направили в одеську в’язницю наглядачем. Квитком у світову літературу став роман «Пікнік на льоду». Саме ним автор намагався підкорити англомовних читачів Європи. «Швейцарія стала першою країною, яка зацікавилась «Пікніком на льоду» і уклала зі мною контракт. Для презентації роману мені довелося вивчити німецьку мову», - резюмував письменник.
Сьогодні книги Андрія Куркова видаються у 36 країнах світу і перекладаються багатьма мовами. Сам автор численних романів каже, що професійним письменником став у 36 років, а зараз йому 65. На злеті своєї творчої діяльності Курков писав сценарії до кінострічок, деякі з них були удостоєні премією Канського кінофестивалю.

28 квітня відзначатиметься 100-річчя від дня народження Нелл Гарпер Лі (1926–2016) — видатної американської письменниці.

Авторка культового роману «Убити пересмішника» (1960), за який отримала Пулітцерівську премію , що робить її важливою постаттю серед ювілярів. Роман став класикою американської літератури, порушуючи теми расової несправедливості та морального дорослішання. Крім Пулітцерівської премії, Лі була нагороджена Президентською медаллю Свободи (2007) та Національною медаллю мистецтв (2010). У 2015 році вийшов її другий роман «Піди, постав вартового», який фактично є першою редакцією її головного роману, написаною раніше. Її творчість відносять до південної готики, поруч із Труменом Капоте та Вільямом Фолкнеро. Гарпер Лі вела досить усамітнений спосіб життя і померла у 2016 році в своєму рідному місті Монровілл.

Засідання розмовного клубу "Говоримо українською"

Biblioteka — Fri, 27 Mar 2026 08:05:11 GMT

26 березня 2026 року у Марганецькій центральній міській бібліотеці відбулося засідання розмовного Клубу «Говоримо українською» на тему: «Великдень».

Засідання відкрила в. об.директора Олена Рак. Вона привітала присутніх з прийдешніми святами та побажала плідної праці в удосконаленні рідної мови.

Провела засідання Валентина Вотінцева, заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель української мови та літератури Марганецького ліцею №7, яка познайомила присутніх з традиціями та звичаями святкування Великодня та розповіла про особливість приготування традиційних українських страв великоднього столу, їх символізм, вміст святкового кошика.

Гості переглянули цікаве відео про музей писанки у Коломиї, дізналися про види писанок кожної області України. Говорили про цікаві традиції святкування Великодня народами світу.

Поділилися власними рецептами приготування паски та глазурі та познайомилися з рецептом від відомого українського кухаря Євгена Клопотенка. До засідання клубу робітниками бібліотеки була підготовлена авторська виставка Ольги Шаляпіної до Великодня.

Завершилося засідання великодніми передбаченнями та святковими побажаннями із великоднього кошика. На згадку про теплу зустріч зробили фото.

Запрошення на засідання розмовного клубу « Говоримо українською»

Biblioteka — Tue, 24 Mar 2026 08:13:23 GMT

Шановні марганчани та гості нашого міста!

26 березня о 14-00 годині в Центральній міській бібліотеці відбудеться засідання розмовного клубу « Говоримо українською» .

Спікер заняття Вотінцева В.І.,заступник директора з НВР, вчитель з української мови та літератури Марганецького ліцею №7 .

Протягом заняття ми будемо вчитися вільно та грамотно говорити , збагачувати свій словниковий запас та мовний апарат, обговорюючи різноманітні теми сьогодення.

Запрошуємо усіх бажаючих долучитись до спілкування українською мовою аби подолати мовні бар’єри та глибше вивчити мову, її історію, культуру.

До дня поезії

Biblioteka — Fri, 20 Mar 2026 10:51:37 GMT

Кожного року 21 березня відзначається Всесвітній день поезії.

Поезія — це справжня магія слів, яка може змінити наші погляди та настрій, а також подарувати натхнення на нові звершення.

Всесвітній день поезії вперше був затверджений під час 30-ї Генеральної конференції ЮНЕСКО в Парижі. Відбулося це 21 березня 1999 року, тож тепер увесь світ відзначає це свято саме цього дня.

Геніальне досягнення людства, частина світової культури — це про поезію. Вона може спонукати до високих дій, спрямовувати за собою маси та об'єднувати людей. Передати будь-який емоційний стан — романтичний, трагічний, філософські міркування чи біль утрати можуть декілька написаних віршованих рядків. Саме завдяки талановитим віршам можливо висловити почуття та емоції на будь-якій мові.

Центральна міська бібліотека щиро вітає літературне об’єднання « Віра» з днем поезії!

Нехай Ваше поетичне слово надихає, лікує душу та дарує легкі рими, наповнюючи життя світлом і красою. Бажаємо творчого зльоту, невичерпної музи та вдячних читачів. Нехай поезія завжди торкається серця, а творчість розквітає новими, щирими рядками! Творіть, пишіть і запалюйте зірки своїм словом!

Поезія – мелодія душі,
Що глибоко і сильно зачіпає…
Тож хай звучать гучніше ці вірші,
А джерело натхнення не зникає!
З Днем поезії!

До Дня народження Ліни Костенко

Biblioteka — Thu, 19 Mar 2026 11:38:36 GMT

19 березня 2026 року свій 96 -й день народження відзначає визначна постать української літератури — Ліна Костенко.

Поетеса, прозаїк, есеїстка та символ національної культурної ідентичності, вона продовжує надихати покоління українців своєю творчістю, мудрістю та життєвою позицією.

Ліна Костенко народилась у Київській області, у місті Ржищів. Її батьки – Василь та Зінаїда – були вчителями. У 1936 році родина поетеси переїхала до Києва.

Ліна Костенко вважається однією з перших і найпримітніших серед молодих українських поетів, що виступили на межі 1950—1960-х років – період так званих “шістдесятників”, які створили новітні стилі в українській літературі.

Ліна Костенко вважається символом незламності та відродження української культури. Її твори, наповнені патріотизмом, любов’ю до рідної землі та глибоким філософським змістом, зіграли важливу роль у формуванні сучасної української національної ідентичності. Ліну Костенко також називають “залізною леді української поезії”.

У 1957 році вийшла збірка віршів Костенко “Проміння землі”, а у 1958 – “Вітрила” – які одразу викликали цікавість у читачів, а її збірка 1961 року “Мандрівки серця” закріпили успіх поетеси.

На початку 1960-х брала участь у літературних вечорах київського Клубу творчої молоді.

Однак вже з 1961 року Костенко почали критикувати за “аполітичність” і, як наслідок, знімають з плану знімання фільму “Дорогою вітрів”, за сценарієм письменниці.

8 квітня 1963 року на ідеологічній нараді секретар з ідеології Андрія Скаба заявив: “Формалістичні викрутаси зі словом неминуче призводять до викривлення і затемнення ідейно-художнього змісту твору. А що справа саме така, свідчать деякі твори молодих поетів Миколи Вінграновського, Івана Драча, Л. Костенко”. Це був сигнал до погрому покоління шістдесятників.

Того ж 1963 року з друку знімають збірку Костенко “Зоряний інтеграл” та книгу “Княжа гора”.

У 1965 році Костенко підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції. У 1968 написала листи на захист В’ячеслава Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті “Літературна Україна”. Після цього ім’я Ліни Костенко радянська преса довгі роки не згадувала. Мисткиня працювала “в шухляду”.

У 1973 потрапила до “чорних списків”, секретаря з ідеології Валентина Маланчука.

Лише 1977 року, після відходу Маланчука, вийшла збірка віршів “Над берегами вічної ріки”, а 1979-го, за спеціальною постановою Президії СПУ, — історичний роман у віршах “Маруся Чурай”, що пролежав 6 років. За нього поетеса 1987 року удостоєна Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка.

Костенко також написала збірки поезій “Неповторність” (1980) і “Сад нетанучих скульптур” (1987), збірка віршів для дітей “Бузиновий цар” (1987).

У 2010 році вийшов перший роман Ліни Костенко – “Записки українського самашедшого”, який викликав чималий ажіотаж.

З нагоди поважної дати у центральній міській бібліотеці була підготовлена книжкова виставка « Поезіє! Ти – пісня для душі…» , а в бібліотеці - філії №1 відкритий перегляд літератури « Видатна поетеса сучасності, непересічна особистість – совість нації». Виставки не лише знайомлять відвідувачів із творчим доробком поетеси, але й занурюють у її відомі поетичні збірки, прозові твори, цитати та ілюстрації, що підкреслюють масштаб її таланту та внесок у розвиток української культури.

Серед нагород Ліни Костенко:

Шевченківська премія (1987) – одна з найпрестижніших відзнак в Україні, вручена їй за збірку поезій “Сад нетанучих скульптур”. Ця нагорода є визнанням її вагомого внеску в розвиток української літератури.
Орден княгині Ольги III ступеня (1999), II ступеня (2009) – державна нагорода, що вручається за визначні особисті заслуги жінок у різних сферах діяльності.
Премія імені Лесі Українки від Міжнародного фонду Лесі Українки, що є визнанням її літературного генія та вкладу у розвиток української культури.
Звання Герой України з присвоєнням ордена Держави (2020) – найвища державна нагорода України, якою відзначаються особливі заслуги перед державою і народом.
Влітку 2022 року посол Франції в Україні Етьєн де Понсен нагородив Ліну Костенко орденом Почесного легіону в Києві. Тоді вона присвятила цю нагороду всім українським воїнам зі словами: “Вони — наш найпотужніший легіон”.
У травні 2024 року мер Києва Віталій Кличко нагородив Ліну Костенко званням “Почесний громадянин Києва”.

У 1967 році кандидатуру поетеси висували на отримання Нобелівської премії — у списку з 70 авторів також були прізвища Павла Тичини та Івана Драча.

З початку 90-х років Ліна Костенко — постійна учасниця наукових експедицій до Чорнобиля, якими керував Ростислав Омеляшко.

Цитати з віршів та книг Ліни Костенко:

Все одно за владу буде соромно, за будь-яку владу час від часу буває соромно. А от за Україну соромно вже не буде, і моє місце серед цих людей. (“Записки українського самашедшого”)

Кохай! Бо час тебе не жде. Він забирає твої дні і ночі. Кохай допоки тіло спрагле й молоде. Бо в старості кохають тільки очі. (“Кохай!”)

А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари… (“Крила”)

І все на світі треба пережити, і кожен фініш — це, по суті, старт, і наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт…

(“І все на світі треба пережити”).

Культурно – освітній захід «Шевченківські березини»

Biblioteka — Thu, 12 Mar 2026 14:27:49 GMT

У перші березневі дні ми згадуємо і вшановуємо Тараса Григоровича Шевченка. В цьому році минуло 212 років з дня народження поета. Про те і нині живе під сонцем України Кобзареве слово, слово великої, непогасної любові до свого народу, своєї землі.

Саме до цієї дати - 12 березня в Центральній міській бібліотеці відбувся міський культурно – освітній захід «Шевченківські березини». Щороку ми вшановуємо пам’ять поета, аби серцем доторкнутися до його невмирущого слова, духовної величі та незвичайного таланту.

На початку свята, у святковому залі присутніх зустрічала музика та пісні у сучасній обробці на слова Тараса Шевченко.

Розпочали захід працівники бібліотеки, які надали пошани та вдячності митцю на всі часи – Тарасу Шевченко, який є співцем України на всі віки.

Музичним номером присутніх привітали учні Школи мистецтв Недашківська Віра та Недашківський Максим під керівництвом Віри Зайченко.

Усе частіше ми гортаємо сторінки «Кобзаря» , щоб доторкнутися душею до палкого і нескореного серця поета. Всіх присутніх привітала директор клубу "Дніпро" Вікторія Зима та представила артистів театру «Феєрія» під керівництвом Віолети Комлевої. Вони створили глибокі образи, та допомогли відчути силу «Кобзаря» не просто як книгу, а як живий дух поета. Актор Олександр Багаутдінов та Віолета Комлева дуже професійно та емоційно прочитали вірші Кобзаря чим визвали захват присутніх.

На заході були присутні поети літературногог об’єднання «Віра» - Любов Лопатюк та Віра Обозюк. Поетеси прочитали свої власні вірші та вірші з «Кобзаря» .

Учні школи мистецтв театрального відділення під керівництвом Валентини Гармаш - Копитько Аліна, Влад Горюнов, Артем Гоманюк та Вікторія Горб , відкрили присутнім Кобзаря не як портрет на стіні, а живий голос кожного з нас. Твори пролунали щиро з болем та гордістю, у їхньому виступі були задіяні епітети, які підкреслювали глибину та емоційність моменту.

З читання віршів ведучі заходу плавно перейшли до 10 -ти цікавих фактів з життя поета, де присутні дізналися про його особисте життя, людські радощі, слабкості та щиру любов до життя.

Наприкінці заходу святкового настрою додав колектив народної та сучасної пісні «Душі криниця».

Ведучі запропонували присутнім дізнатися ще більше фактів з історії життя великого поета, записавшись до бібліотеки та подякували за участь у заході.

Подію організував відділ, молоді , культури та спорту Марганецької міської ради під керівництвом Оксани Бондаренко. Захід підготували та провели - Центральна міська бібліотека, за участю клубу "Дніпро", Марганецької школи Мистецтв та колективу народної та сучасногї пісні "Душі криниця".