МАРГАНЕЦЬКА ПУБЛІЧНА БІБЛІОТЕКА

100 років Богдану Гаврилишину: вивчаємо життєвий шлях та спадщину видатного українця

Biblioteka — Mon, 19 Oct 2026 08:41:50 GMT

19 жовтня виповнюється 100 років від дня народження Богдана Гаврилишина, видатного економіста, громадський діяч, мецената. Перший українець у Римському клубі, один із засновників Всесвітнього економічного форуму в Давосі, член Ради Світової Академії мистецтва та науки, іноземний член Національної академії наук України, член Ради Фонду Жана Моне для Європи (Лозанна), член Міжнародної академії менеджменту, член Наглядової Ради Української правничої фундації (Київ), академік Міжнародної Академії менеджменту та Світової академії мистецтва та науки, член «Baden Powell Fellowship». Заслужений діяч науки і техніки України. він після понад сорока років за кордоном повернувся додому, щоб працювати для незалежної України та її молоді.

Богдан Гаврилишин народився 19 жовтня 1926 р. у селі Коропець (тепер смт. Коропець Тернопільської області). Три роки навчався у початковій школі в с. Жизномирі. Потім – у Бучацькій польськомовній гімназії, у Чортківській та Дрогобицькій гімназіях.

Під час Другої Світової війни у 1944 р. був вивезений на примусові роботи до Німеччини. Після 1945 р. перебував у таборі для переміщених осіб, де здобув середню освіту. У 1947 р. родина Гаврилишиних виїхала до Канади. Працював лісорубом, організовував вечірні класи для українців, брав участь у діяльності профспілок.

У 1952 р. здобув ступінь бакалавра, у 1954 р. – магістра за фахом «Інженер-механік» в Університеті м. Торонто. У 1954–1960 рр. обіймав посади з дослідництва, інженерної справи, менеджменту в Канаді.

З 1960 р. мешкав у Швейцарії. 1976 року здобув ступінь Ph. D. з економіки у Женевському Університеті.

Майже тридцять років Б.Д. Гаврилишин присвятив Міжнародному інституту менеджменту МІМ-Женева. Обіймав посади директора з навчання (1960–1968), директора Інституту (1968–1986), почесного науковця (1986–1989). У Женеві він викладав такі дисципліни, як економічний розвиток, керівництво міжнародними операціями, світове бізнесове середовище, управління державами тощо.

З 1988 р. працював на громадських засадах в Україні.

У 1990 р. заснував Міжнародний інститут менеджменту в Києві. Також відіграв важливу роль у заснуванні Міжнародного фонду «Відродження» у квітні 1990 р. в Києві, а протягом 1991–1998 рр. обіймав посаду голови Наглядової ради фонду.

У 1991 р. створив і очолив Консультативно-дорадчу раду при Президії Верховної Ради України, яка діяла протягом наступних семи років.

У 1996–1997 рр. – директор Міжнародної академії довкілля в Женеві. Проводив семінари, головував на конференціях, читав лекції в університетах для груп фахівців та на міжнародних конференціях у більш, ніж 85 країнах.

З 1988 р. працював на громадських засадах в Україні. Після відновлення незалежності України був радником кількох президентів України, прем’єр-міністрів, голів Верховної Ради.

У 2010 р. заснував Благодійний фонд Богдана Гаврилишина, що мав метою готувати молодих українців нової генерації, здатних осягнути особливості функціонування найкращих країни Європи та сформувати критичну масу людей, яка трансформує Україну.

Б.Д. Гаврилишин член Пласту – Національної скаутської організації України від 1937 р., належав до куреня Лісові Чорти з 1946 р. У 2006–2008 рр. – голова Крайової пластової ради – законодавчого органу Пласту. Один з учасників ініціативної групи «Першого грудня».

Б. Гаврилишину присвоєно ступінь доктора економіки Женевського університету (1976); почесного доктора права Йоркського університету, Альбертського університету, Тернопільської академії народного господарства, Прикарпатського університету ім. В. Стефаника, Чернівецького Університету ім. Ю. Федьковича; почесного професора НаУКМА, Київського університету ім. Б. Грінченка, Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України, Університету державної фіскальної служби України.

Богдан Гаврилишин також був радником перших президентів України. Однак саме зустріч з молодіжними лідерами Помаранчевої революції утвердила його в рішенні зосередитися на новому поколінні етичних, демократичних лідерів. Він заснував свій фонд, започаткувавши низку програм, серед яких «Молодь змінить Україну» [з 2023 року програма має назву «Молодь змі(ц)нює Україну»] (понад 1600 випускників) та «Молодіжний делегат України до ООН» (22 делегати на сьогодні), щоб дати молоді навички вести Україну її демократичним поступом.

У 2014 році він створив Декларацію відповідальності людини, в основі якої ідея про те, що кожне право людини нерозривно пов’язане з особистою та громадянською відповідальністю. Декларація містить 15 принципів у п’яти головних сферах: родина, суспільство, країна, світ і власне «я». Україна стала першою країною, яка запровадила День відповідальності людини у 2021 році на державному рівні, щоб вшанувати пам’ять Богдана Гаврилишина і його спадщину.

Після його смерті у 2016 році Фонд родини Богдана Гаврилишина продовжує його справу, розширюючи програми й напрями діяльності.

На визнання його невтомних зусиль на підтримку України у 2025 році було створено міжфракційне депутатське об’єднання пам’яті Богдана Гаврилишина. Ця ініціатива покликана згуртувати спільні дії для вшанування його пам’яті та спадщини.

Згодом того ж року Верховна Рада України включила 100-річчя від дня народження Богдана Гаврилишина до Постанови про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв на державному рівні у 2026–2027 роках.

У науковому доробку Б. Гаврилишина понад 100 статей різними мовами з проблем менеджменту, освіти в галузі менеджменту, економічній та політичній сферах.

Основні книги Богдана Гаврилишина

«Залишаюсь українцем» (автобіографія, роздуми про становлення України та світу, видана Видавництвом Старого Лева).
«До ефективних суспільств» (доповідь Римському Клубу про те, як різні суспільства досягають ефективності та добробуту).
«Дороговкази в майбутнє. До ефективних суспільств» (праця про моделі розвитку та управління).
«Мрії та інші суперсили. Історія Богдана Гаврилишина, українця, який навчався, мандрував і змінював світ» — спеціальна дитяча книжка про його життя та цінності (авторка Тетяна Михальчук).

Богдана Дмитровича Гаврилишина нагороджено золотою медаллю президента Італійської республіки (1975); орденами: за заслуги ІІІ ст. (1996), князя Ярослава Мудрого V ст. (2005), Свободи (2016), Святого Миколая Чудотворця від Патріархату УПЦ (КП) (2016).

Помер Гаврилишин Богдан Дмитрович 24 жовтня 2016 р. у Києві. Прах поховано на кладовищі у рідному селі Богдана Гаврилишина – Коропці.

Життя та діяльність Богдана Гаврилишина є важливою частиною сучасної української історії.

РЕАЛІЗАЦІЯ РЕГІОНАЛЬНОГО ПРОЄКТУ «ЧИТАЄМО РАЗОМ».

Biblioteka — Wed, 14 Oct 2026 11:32:33 GMT

Марганецька центральна бібліотека долучилася до регіональної кампанії "Письменники, короновані словом" - 2026.

«Читаємо разом» — таку назву має регіональний проєкт, ініційований громадською організацією «Дніпропетровська бібліотечна асоціація» та КЗК «Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія». Мета ініціативи — популяризація сучасної української літератури.

Проєкт познайомив читачів із творчістю майстрів слова, які здобули визнання, мають престижні нагороди та багатий літературний доробок , що відкриває для широкого загалу імена популярних українських авторів.

Сучасна українська проза динамічно розвивається та рясніє яскравими іменами. Письменники обирають нестандартні сюжети, створюють життєствердних персонажів та описують карколомні пригоди. Сучасні твори стали набагато цікавішими та глибшими, тож ми запропонували читачам звернути на них увагу та відкрити для себе нові літературні горизонти.

У рамках регіонального проєкту — 2026 для читання протягом року запропонували твори таких авторів:

Тамара Горіха Зерня (справжнє прізвище — Тамара Дуда) — випускниця Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, тривалий час працювала перекладачкою. Її дебютний роман став справжнім відкриттям, здобувши премію «Книга року ВВС-2019», і був неодноразово перевиданий.
Марина Гримич — одна з найвідоміших сучасних письменниць України. Її книги вражають історичною достовірністю та витонченою мовою. Творчий доробок авторки налічує 17 різножанрових романів, повість, науково-популярні видання та численні публіцистичні статті.
Ілларіон Павлюк — письменник та автор документальних стрічок. Його містичний роман «Я бачу, вас цікавить пітьма» став бестселером, отримав високі оцінки критиків та увійшов до короткого списку премії «Книга року ВВС-2020».
Ігор Стамбол — історик (кандидат історичних наук), письменник, доцент Київського університету імені Бориса Грінченка. Автор близько 50 наукових публікацій та п’яти власних книжок, серед яких три — художні.
Галина Вдовиченко — популярна письменниця, яка дебютувала у 2008 році з романом «Пів-яблука». Окремої уваги заслуговують її неймовірні історії для дітей: «Мишкові миші», «Ліга непарних шкарпеток» та серія «36 і 6 котів». Це добрі та захопливі сюжети, які обожнюють читачі молодшого й середнього шкільного віку.
Леся Воронина — відома письменниця, перекладачка та радіоведуча, чиї твори вже стали сучасною класикою дитячої літератури.

Бібліотекарі намагалися реалізувати завдання регіонального проєкту «Письменники, короновані словом», спрямованого на популяризацію сучасної української літератури, підвищення інтересу до читання серед мешканців громади, формування культури щоденного читання.

Робота з промоції читання включала створення цікавих виставок-розвалів, тематичних виставок-досьє, бесіди, обговорення прочитаного, обмін думками. Надавали свободу вибору та створювали комфортні умови для читання, бо бібліотека залишається комфортним цікавим простором спілкування. Робота була проведена з різними цільовими групами: дітьми, молоддю, дорослими та людьми старшого віку.

Також долучили міське літературне об’єднання « Віра», розмовний клуб « Говоримо українською».

На засіданнях у бібліотеці відбувалися літературні знайомства з творчістю сучасних українських письменників — лауреатів літературних премій, переможців конкурсу «Коронація слова» та визнаних майстрів слова.

Учасники заходу активно долучалися до обговорення, ділилися власними враженнями від прочитаного, зачитували уривки, які доторкнулися їхніх сердець та відкривали для себе нові книги. Атмосфера була теплою, дружньою та сповненою любові до української літератури. Такі заходи надихають наших відвідувачів бібліотеки до подальшого знайомства з творчістю українських авторів.

Шановні читачі!

Запрошуємо вас до нашої бібліотеки ознайомитися з сучасною літературою ! Кожен в Вас знайде для себе нову, захоплюючу книгу для читання відповідно до вподобань.

Сподіваємось, книги подарують вам радість і задоволення від читання. Чекаємо на вас !

Вітання з Ювілеєм Супруна Анатолія Івановича

Biblioteka — Wed, 14 Oct 2026 10:08:23 GMT

КЗ «Публічна бібліотека» щиро вітає Почесного громадянина м. Марганець

Анатолія Івановича Супруна з Ювілеєм!

Ваш ювілей — це справжня скарбниця життєвого досвіду, мудрості та відданість друкованому слову. Як почесний мешканець нашого міста Ви є його гордістю та живою історією. Бажаємо вам непохитного здоров’я, душевного спокою, затишку в оселі та довгих щасливих років у колі родини. Нехай кожен день приносить тепло, усмішки та гарний настрій!

До Дня захисників і захисниць України

Biblioteka — Mon, 05 Oct 2026 10:26:15 GMT

Щороку на початку жовтня наша країна вшановує героїзм українських воїнів. Під час повномасштабної війни з РФ День захисників і захисниць України є, мабуть, найважливішим державним святом у році, який ми відзначаємо 1 жовтня. Тільки завдяки Збройним силам наша країна зберегла незалежність.

Цей день приурочений до вшанування військових, які присвятили своє життя захисту країни та її суверенітету. Нагальна потреба і значення у такому загальнодержавному святі особливо гостро постала після російської окупації Криму та початку воєнних дій на території Донецької та Луганської областей.

Це свято стало символом визнання та вдячності військовим і громадянам України, які встали на захист своєї країни. Боронити державу – непроста справа, проте ЗСУ успішно з нею справляються. І ми мусимо допомагати їм усім, чим можемо – не тільки у свято, а й кожного дня.

Однак День захисників України також має і сумне забарвлення, адже ми вшановуємо всіх воїнів, які загинули за Батьківщину. На згадку про полеглих проводиться загальнонаціональна хвилина мовчання, а віряни моляться за упокій душ захисників.

Україна переможе, і це буде підсумком боротьби багатьох поколінь українців. В цей день ми віддаємо шану усім, хто несе відповідальність за нашу безпеку і свободу, захищав та захищає від ворожих сил нашу Батьківщину, хто віддав за неї своє життя…

До цієї дати у центральній міській бібліотеці була підготовлена і оформлена книжкова виставка

« Мужність і відвага крізь покоління» .

Зі святом вас, наші мужні та непохитні герої, вірні сини та доньки українського народу!

Дякуємо вам за ваші хоробрі серця та незламні душі! Нехай ваше здоров’я буде міцним, ваші родини будуть щасливими, всі ваші дії – успішними, всі ідеї – геніальними, всі мрії – втіленими!
Ми молимося за кожного і чекаємо на ваше повернення з Перемогою!

Зичимо усім сміливим воїнам, які боронять нас на передньому краї, вірно та гордо стояти на варті кордонів країни, сміливо та легко відображати всі натиски з боку ворога, усувати будь-які проблеми та перешкоди на горизонті, зберігати оптимізм душі, щастя та віру в серці .

Слава Україні! Героям Слава! Слава усім нашим захисникам та захисницям!

29 вересня - День пам’яті жертв Бабиного Яру

Biblioteka — Tue, 29 Sep 2026 08:15:26 GMT

Бабин Яр - одне з найвідоміших пам'ятних місць, пов'язаних із людською трагедією. У роки Другої світової війни це місце нацистського геноциду. Тут починаючи з 29 вересня 1941 року і до жовтня 1943 року гітлерівські окупаційні власті знищили понад 100 тис. осіб.

Бабин Яр у світі здебільшого відомий як місце масового знищення єврейського населення в столиці України. Насправді ж він став великою братською могилою для людей багатьох національностей, в тому числі і українців, які на той час волею долі опинилися в цьому місті.

Тому саме 29 вересня, Україна та весь цивілізований світ вшановує пам’ять жертв масових розстрілів…

Міжнародна команда дослідників Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» визначила місця масових розстрілів євреїв у Києві наприкінці вересня 1941 року. Дослідження тривало півтора року. У роботі була використана унікальна технологія просторового 3D-моделювання.

За висновками вчених, першим місцем масових розстрілів був протитанковий рів, що знаходився на перетині сучасних вулиць Києва: Олени Теліги і Дорогожицької. Саме тут 27-28 вересня 1941 року відбулися розстріли в’язнів «єврейського відділення» транзитного табору військовополонених, розташованого на Керосинній вулиці (нині – вул. Шолуденка).

Розстріли відбувалися і на дні основного русла Бабиного Яру, неподалік стику із західним відрогом.

Такі важливі, болючі трагедії, як Голодомор, як Голокост, як депортація кримських татар, День пам’яті жертв Бабиного Яру та багато інших трагедій, які відбувалися на українській землі з українським народом, який складається з багатьох етнічних груп, різних національностей – вони є у пам’яті народу , їх не стерти і сьогодні….

Бабин Яр…. Забуттю не підлягає…Цей злочин тривав майже 103 тижні щовівторка і щоп’ятниці, як годинник.

Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами за етнічною ознакою — євреїв та циган, мирного населення і радянських військовополонених, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, психічнохворих, «саботажників» і порушників комендантської години та тих, хто чимось не догодив владі "вищої раси", яка будувала свій "арійський мир".

Ось декілька встановлених фактів: зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року — трьох футболістів київського «Динамо»: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка (за деякими даними частина з футболістів були членами НКВД, що і стало причиною розстрілу), що дало привід для створення після війни легенди про так званий «матч смерті». У 1941—1943 роках у Бабиному Яру розстріляно 621 члена ОУН, серед них і відому українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком.

У 1946 році на Нюрнберзькому процесі, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва, наводилася лише приблизна оцінка - близько 100 тисяч осіб. У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру — приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб.

До 85-річниці наймасовішого розстрілу в урочищі, жертв Бабиного Яру у центральній міській бібліотеці була підготовлена і оформлена виставка – вшанування «Бабин Яр : пам'ять на тлі історії».

Книжкова виставка знайомить читачів з трагічними подіями, що сталися у Бабиному Яру, розповідає і надає короткий огляд історичних фактів про масові розстріли у вересні 1941 року, а також роз'яснення значення Бабиного Яру як символу Голокосту та людської трагедії.

Засідання розмовного клубу " Говоримо українською".

Biblioteka — Fri, 25 Sep 2026 10:29:39 GMT

Відбулося чергове засідання розмовного клубу « Говоримо українською». Тема засідання "Живе слово рідного краю: зустріч , що об’єднує серця", присвячене багатству та красі літератури рідного краю. Спікери заняття вчителя української мови та літератури Марганецької гімназії № 5 Т.М. Келипенко, Г.Д.Пінчук. Книжкову виставку та доповідь підготувала завідуюча бібліотеки- філії №1 О. Колісник.

Головна мета засідання була розкрити глибину місцевої літературної спадщини, плекати любов до рідної мови через поетичне та прозове слово наших земляків, а також зберігати пам’ять про творчих людей, які творили й творять історію нашої малої батьківщини.

Під час зустрічі присутні мали змогу поринути у творчий світ відомих митців - земляків: ознайомилися з цікавими сторінками життєвого шляху та багатогранною творчістю письменника Анатолія Гнєзділова, переглянули творчі матеріали, надбання та доробки Алли Кислої та Олександра Морщавки.

Література ріднокраю – це наша жива історія, душа нашої громади та джерело натхнення. Дякуємо всім присутнім за щиру атмосферу, любов до українського слова та активну участь !

Приєднуйтесь до наших наступних зустрічей – плекаймо українське разом !

Привітання з початком нового року читачив бібліотеки - філії для дітей

Biblioteka — Tue, 01 Sep 2026 11:29:14 GMT

Дорогі наші школяри!

Бібліотека – філія для дітей вітає Вас з початком нового навчального року! Бажаємо вам цікавих, насичених шкільних буднів, успішних контрольних робіт і надійних друзів поруч. Бажаємо вам, щоб цей навчальний рік відкрив для вас двері не лише до шкільних предметів, а й до захопливих книжкових історій, щоб кожна сторінка улюбленої книжки дарувала радість, а бібліотека завжди залишалася затишним місцем для нових друзів і мрій.

Нехай мудрість і знання даються легко, а кожен день приносить гарний настрій і цікаві знайомства!

Завітайте до бібліотеки по нові пригоди та чарівні історії!

З Днем знань

Biblioteka — Tue, 01 Sep 2026 08:29:46 GMT

Шановні учні та студенти! КЗ « Публічна бібліотека» щиро вітає Вас з Днем знань – справжнім всенародним святом мудрості, доброти і людяності. Цей день завжди особливо урочистий і хвилюючий, адже саме з нього починається незвіданий, цікавий і, водночас, нелегкий шлях до пізнання, до нових звершень, до самостійного життя.

Перше вересня єднає нас усіх, бо кожен колись у цей день переступив поріг рідної школи, відкрив першу книжку, написав перше слово. Роки навчання – найкращі в нашому житті. Саме в цей час ми знаходимо вірних друзів, відкриваємо у собі здібності, визначаємо орієнтири на все життя.

Бажаємо усім школярам і студентам на цьому шляху підкорити нові вершини знань, зустріти добрих і надійних друзів та досягти омріяної мети. Переконані, ваші здібності, наполегливість стануть запорукою визначних успіхів у дорослому житті, а сприятимуть цьому – високі стандарти української освіти, рівні можливості в її здобутті для кожної дитини.

Найщиріші слова подяки – вчителям, які щедро діляться з вами своїми знаннями, плекають справжніх патріотів нашої держави. Їх мудрість і великодушність залишається з вихованцями на все життя. Нехай цьогорічний першовересень буде сонячним, несе добрий настрій у кожну школу, кожну родину!

Зі святом, шановні друзі!

До Дня молоді

Biblioteka — Wed, 12 Aug 2026 08:40:13 GMT

12 серпня Україна відзначає День молоді – свято активних, талановитих прогресивних людей. Саме цього дня за рішенням Генеральної Асамблеї ООН, ухваленим у 1999 році, започатковано Міжнародний день молоді. В Україні цю дату відзначають з 2022 року, підкреслюючи належність нашої держави до європейського та світового молодіжного простору.

Українська молодь – вільна, смілива й відкрита до світу. Вона поділяє європейські цінності свободи, гідності, демократії та поваги до людини, водночас зберігає й розвиває власну національну ідентичність.

В умовах повномасштабної війни, роль молоді в Україні є надзвичайно важливою. Молоді люди активно волонтерять, започатковують нові проєкти , захищають країну на фронті, розвивають нові технології , підтримують суспільство та своїми щоденними рішеннями наближають зміни на краще.

Цей день є також вшануванням їхньої стійкості та незламності. Українська молодь, демонструє незламність духу, стійкість, патріотизм, а також свою роль у житті країни та відданість її майбутньому.

Українська молодь, як частина нашої незламної нації, стоїть на захисті єдиної демократичної Європи та цінностей, ціною власного життя виборює для людства свободу від тоталітаризму та тиранії. Цивілізаційний вибір України полягає у її європейській інтеграції, і активну роль в цьому процесі відіграє молодь.

До Дня молоді центральна міська бібліотека, бібліотека – філія для дітей підготували для відвідувачів книжкові інсталяції « Молодь гордість нації». Виставки знайомлять з молодими українцями, які є зірковими особистостями, а також з творчими, талановитими земляками.

Шановна молоде! Прийміть щирі вітання з нагоди Дня молоді. Ви — покоління, яке дорослішало в непростий час і навчилося брати відповідальність раніше, ніж це передбачає вік.

Нехай ваша енергія знаходить гідне застосування, ініціативи — підтримку, а мрії — реальне втілення.

Здоров’я, наснаги, миру та впевненості у власних силах!

Подарунок бібліотеці від автора

Biblioteka — Tue, 04 Aug 2026 12:37:17 GMT

Центральна міська бібліотека повідомляє своїм користувачам про подарунок , який надіслав нашій бібліотеці письменник Володимир Глухів .

Це дві частини автобіографічного роману-трилогії — «Сходини до храму» (2019) та «Лабіринти храму» (2020), а також роман «Сонячне коло» (2026), який розповідає про будні та виклики військового медика.

Володимир Глухів — український письменник, який працює у жанрі сучасної української художньої прози. До його творчого доробку входять книги "Лабіринти храму", "РнР" та "Сходини до храму". Одна з його робіт присвячена осмисленню змін, що відбуваються у суспільстві та в людях на зламі часів. Вона порушує питання про необхідність відпускати минуле для прийняття нового, розглядаючи виклики, пов'язані зі звільненням від старого, а також роль ностальгії у цьому процесі.

Справжнє прізвище автора — Комков, а літературний псевдонім він обрав на честь рідного міста Глухова. Саме там минули перші роки його життя, залишилися родичі та формувався його світогляд, куди він і досі щороку повертається.

Свого часу пан Володимир мешкав із родиною у Донецьку, а згодом переїхав до Дніпра. У 2014 році, з початком російської агресії, перевіз до Дніпра батьків, а сам тричі виїжджав у зону АТО — востаннє вже як військовий лікар.

Автобіографічний роман «Лабіринти храму» є поєднувальною ланкою у трилогії Володимира Глухіва: «Сходини до храму» (2019) – «Лабіринти храму» (2020) – «Реєстр непотрібних речей» (2018). Автор переносить читача у 1990-ті роки, де відбувається захист дисертації, формування професійної долі та особисте життя у Донецьку, у Луганській області – на тих територіях, що нині є окупованими. Отже, коротким анонсом до твору є: «Донбас: 1980– 1990-ті, погляд із середини». Кожен день постає як випробування, як відповідь на запитання: чи вартий ти бодай чогось?

Розділи, означені як «Лабіринти», є прозовим продовженням «Сходин до храму». У книзі з’являється лейтмотив літа, що нагадує про неминучу осінь — не як туга за втраченим, а як потреба підбити підсумки. Частини «Щоденники» містять вірші, дотичні до сюжету всієї трилогії.

Розділ «Післямова» відображає сучасність: російсько-українську війну, службу в армії, листування.

Він є продовженням роману «Реєстр непотрібних речей» та водночас смисловим завершенням трилогії.

Його твори глибоко прожиті та автобіографічні, сповнені роздумів про людину, війну, віру та життєвий вибір.

До речі, автор самостійно створює всі графічні замальовки та фотографії для своїх видань.

Книги вже на полиці бібліотеки. Шановні користувачі ! Запрошуємо усіх охочих до бібліотеки ознайомитися з новинками та обрати літературу відповідно до вподобань.

Щиро дякуємо автору за прекрасні подаровані книги!