МАРГАНЕЦЬКА ПУБЛІЧНА БІБЛІОТЕКА

Привітання з початком нового року читачив бібліотеки - філії для дітей

Biblioteka — Tue, 01 Sep 2026 11:29:14 GMT

Дорогі наші школяри!

Бібліотека – філія для дітей вітає Вас з початком нового навчального року! Бажаємо вам цікавих, насичених шкільних буднів, успішних контрольних робіт і надійних друзів поруч. Бажаємо вам, щоб цей навчальний рік відкрив для вас двері не лише до шкільних предметів, а й до захопливих книжкових історій, щоб кожна сторінка улюбленої книжки дарувала радість, а бібліотека завжди залишалася затишним місцем для нових друзів і мрій.

Нехай мудрість і знання даються легко, а кожен день приносить гарний настрій і цікаві знайомства!

Завітайте до бібліотеки по нові пригоди та чарівні історії!

З Днем знань

Biblioteka — Tue, 01 Sep 2026 08:29:46 GMT

Шановні учні та студенти! КЗ « Публічна бібліотека» щиро вітає Вас з Днем знань – справжнім всенародним святом мудрості, доброти і людяності. Цей день завжди особливо урочистий і хвилюючий, адже саме з нього починається незвіданий, цікавий і, водночас, нелегкий шлях до пізнання, до нових звершень, до самостійного життя.

Перше вересня єднає нас усіх, бо кожен колись у цей день переступив поріг рідної школи, відкрив першу книжку, написав перше слово. Роки навчання – найкращі в нашому житті. Саме в цей час ми знаходимо вірних друзів, відкриваємо у собі здібності, визначаємо орієнтири на все життя.

Бажаємо усім школярам і студентам на цьому шляху підкорити нові вершини знань, зустріти добрих і надійних друзів та досягти омріяної мети. Переконані, ваші здібності, наполегливість стануть запорукою визначних успіхів у дорослому житті, а сприятимуть цьому – високі стандарти української освіти, рівні можливості в її здобутті для кожної дитини.

Найщиріші слова подяки – вчителям, які щедро діляться з вами своїми знаннями, плекають справжніх патріотів нашої держави. Їх мудрість і великодушність залишається з вихованцями на все життя. Нехай цьогорічний першовересень буде сонячним, несе добрий настрій у кожну школу, кожну родину!

Зі святом, шановні друзі!

До Дня молоді

Biblioteka — Wed, 12 Aug 2026 08:40:13 GMT

12 серпня Україна відзначає День молоді – свято активних, талановитих прогресивних людей. Саме цього дня за рішенням Генеральної Асамблеї ООН, ухваленим у 1999 році, започатковано Міжнародний день молоді. В Україні цю дату відзначають з 2022 року, підкреслюючи належність нашої держави до європейського та світового молодіжного простору.

Українська молодь – вільна, смілива й відкрита до світу. Вона поділяє європейські цінності свободи, гідності, демократії та поваги до людини, водночас зберігає й розвиває власну національну ідентичність.

В умовах повномасштабної війни, роль молоді в Україні є надзвичайно важливою. Молоді люди активно волонтерять, започатковують нові проєкти , захищають країну на фронті, розвивають нові технології , підтримують суспільство та своїми щоденними рішеннями наближають зміни на краще.

Цей день є також вшануванням їхньої стійкості та незламності. Українська молодь, демонструє незламність духу, стійкість, патріотизм, а також свою роль у житті країни та відданість її майбутньому.

Українська молодь, як частина нашої незламної нації, стоїть на захисті єдиної демократичної Європи та цінностей, ціною власного життя виборює для людства свободу від тоталітаризму та тиранії. Цивілізаційний вибір України полягає у її європейській інтеграції, і активну роль в цьому процесі відіграє молодь.

До Дня молоді центральна міська бібліотека, бібліотека – філія для дітей підготували для відвідувачів книжкові інсталяції « Молодь гордість нації». Виставки знайомлять з молодими українцями, які є зірковими особистостями, а також з творчими, талановитими земляками.

Шановна молоде! Прийміть щирі вітання з нагоди Дня молоді. Ви — покоління, яке дорослішало в непростий час і навчилося брати відповідальність раніше, ніж це передбачає вік.

Нехай ваша енергія знаходить гідне застосування, ініціативи — підтримку, а мрії — реальне втілення.

Здоров’я, наснаги, миру та впевненості у власних силах!

Подарунок бібліотеці від автора

Biblioteka — Tue, 04 Aug 2026 12:37:17 GMT

Центральна міська бібліотека повідомляє своїм користувачам про подарунок , який надіслав нашій бібліотеці письменник Володимир Глухів .

Це дві частини автобіографічного роману-трилогії — «Сходини до храму» (2019) та «Лабіринти храму» (2020), а також роман «Сонячне коло» (2026), який розповідає про будні та виклики військового медика.

Володимир Глухів — український письменник, який працює у жанрі сучасної української художньої прози. До його творчого доробку входять книги "Лабіринти храму", "РнР" та "Сходини до храму". Одна з його робіт присвячена осмисленню змін, що відбуваються у суспільстві та в людях на зламі часів. Вона порушує питання про необхідність відпускати минуле для прийняття нового, розглядаючи виклики, пов'язані зі звільненням від старого, а також роль ностальгії у цьому процесі.

Справжнє прізвище автора — Комков, а літературний псевдонім він обрав на честь рідного міста Глухова. Саме там минули перші роки його життя, залишилися родичі та формувався його світогляд, куди він і досі щороку повертається.

Свого часу пан Володимир мешкав із родиною у Донецьку, а згодом переїхав до Дніпра. У 2014 році, з початком російської агресії, перевіз до Дніпра батьків, а сам тричі виїжджав у зону АТО — востаннє вже як військовий лікар.

Автобіографічний роман «Лабіринти храму» є поєднувальною ланкою у трилогії Володимира Глухіва: «Сходини до храму» (2019) – «Лабіринти храму» (2020) – «Реєстр непотрібних речей» (2018). Автор переносить читача у 1990-ті роки, де відбувається захист дисертації, формування професійної долі та особисте життя у Донецьку, у Луганській області – на тих територіях, що нині є окупованими. Отже, коротким анонсом до твору є: «Донбас: 1980– 1990-ті, погляд із середини». Кожен день постає як випробування, як відповідь на запитання: чи вартий ти бодай чогось?

Розділи, означені як «Лабіринти», є прозовим продовженням «Сходин до храму». У книзі з’являється лейтмотив літа, що нагадує про неминучу осінь — не як туга за втраченим, а як потреба підбити підсумки. Частини «Щоденники» містять вірші, дотичні до сюжету всієї трилогії.

Розділ «Післямова» відображає сучасність: російсько-українську війну, службу в армії, листування.

Він є продовженням роману «Реєстр непотрібних речей» та водночас смисловим завершенням трилогії.

Його твори глибоко прожиті та автобіографічні, сповнені роздумів про людину, війну, віру та життєвий вибір.

До речі, автор самостійно створює всі графічні замальовки та фотографії для своїх видань.

Книги вже на полиці бібліотеки. Шановні користувачі ! Запрошуємо усіх охочих до бібліотеки ознайомитися з новинками та обрати літературу відповідно до вподобань.

Щиро дякуємо автору за прекрасні подаровані книги!

До Дня вшанування пам’яті Захисників і Захисниць, страчених, закатованих або загиблих у полоні

Biblioteka — Tue, 28 Jul 2026 10:17:00 GMT

28 липня - День вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.

Цей день присвячений пам’яті українських військовослужбовців, добровольців, волонтерів, медиків та цивільних громадян, які загинули в російському полоні або стали жертвами страт і катувань під час російської агресії проти України. Він покликаний нагадати про злочини проти військовополонених і цивільних, а також вшанувати мужність і незламність тих, хто віддав життя за Україну.

Дата 28 липня обрана невипадково. Вона пов’язана з трагедією в Оленівці, де в ніч проти 29 липня 2022 року внаслідок вибуху в колонії, де утримували українських військовополонених — оборонців Маріуполя та «Азовсталі», загинули десятки українських захисників, ще понад сотня зазнала поранень. Ця подія стала одним із найтрагічніших символів злочинів проти українських полонених.

Полон є одним із найтяжчих проявів війни, адже саме в неволі люди нерідко зазнають катувань, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження, а також інших грубих порушень міжнародного гуманітарного права. За даними Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, понад 95 % українських військовополонених зазнають систематичних тортур. Катування, голод, побої, електрошок, імітація страти, примусові “зізнання” – це щоденна реальність тисяч українців у російському полоні. Жертвами російського полону стали не лише військовослужбовці та учасники добровольчих формувань. У неволі опинилися також цивільні особи – журналісти, волонтери, представники органів місцевого самоврядування, громадські активісти та жителі тимчасово окупованих територій, які не погодилися з окупацією або підтримували Україну. Багато з них були страчені, закатовані, загинули внаслідок жорстокого поводження або досі вважаються зниклими безвісти. Точна кількість загиблих у полоні залишається невідомою та є предметом триваючих розслідувань. Частину тіл загиблих досі не повернуто в Україну, а доля багатьох людей залишається невстановленою. До пам'ятної дати у центральній міській бібліотеці підготували відкритий перегляд літератури " Герої нашого часу".

Запровадження Дня вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні має на меті гідне вшанування пам’яті українських військовослужбовців, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, в боротьбі за незалежність, державний суверенітет і територіальну цілісність України, стали жертвами жорстокого насильства під час російської окупації, увічнення їхнього героїзму, громадянської відваги, стійкості, самовідданості та сили духу, зміцнення патріотичних настроїв у суспільстві.

До Дня української державності та Дня українських миротворців

Biblioteka — Wed, 15 Jul 2026 06:55:19 GMT

Щорічно, починаючи з 2021 року, українці відзначають 15 липня в Україні День Української Державності - разом із Днем Хрещення Русі-України та вшануванням князя Володимира Великого. Саме за його правління у 988 році християнство стало основою культурного і цивілізаційного вибору Русі ,як державної релігії стало для України цивілізаційним вибором. Це дало поштовх освіті, писемності та формуванню державної ідентичності. Русь підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу.

Саме з Київської Русі походить наш герб, грошова одиниця і столиця. Цю традицію продовжували Галицько-Волинське князівство, козацька держава, УНР, ЗУНР, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна. День Української Державності нагадує нам про тисячолітню історію державотворення нашої країни. У це свято ми вшановуємо всі етапи нашого державотворення – від Русі до сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна відбулася як держава.
Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука цілісного існування нації.

Ознаками успішної державності є втілене право нації на незалежність, ефективний державний апарат і дієздатне військо, система юридичних норм, міжнародне визнання держави. Україна нині як ніколи потребує сильної та ефективної держави, безперебійної та злагодженої роботи її інститутів. При цьому ми не маємо права та ніколи не відступимо від принципів демократичної і правової держави. Реальна історія доводить, що Україна самобутня держава з глибоким історичним корінням.

Також в цей день в Україні вшановують День українських миротворців - свято, присвячене військовим, які брали участь у міжнародних місіях із підтримки миру. Його заснували у 2013 році, щоб відзначити мужність, професіоналізм і вірність присязі військовослужбовців, які служили під прапорами ООН, ОБСЄ, НАТО та інших організацій.

Дату обрали невипадково - саме 15 липня 1992 року українські військові вперше взяли участь у миротворчій місії в Боснії. Відтоді почалася багаторічна історія участі України в глобальних операціях із врегулювання конфліктів. 15 липня 1992 рік. Два літаки ВПС України з передовою групою 240-го батальйону на борту з дніпропетровського аеродрому піднімаються в небо. За кілька годин приземляються на одному з аеродромів Боснії. Понад 40 українських військовослужбовців, які прибули на Балкани, де палає війна, відразу опиняються в епіцентрі бойових дій: місто й аеродром обстрілюють не лише снайпери, а й артилерія. Так починалася миротворча місія молодої Української держави, що тільки-но постала на політичній мапі світу. Відтоді понад 40 тисяч українських вояків побували в «гарячих точках» нашої планети, беручи участь у майже 30 міжнародних операціях. 55 миротворців загинуло.

Косово, Боснія і Герцеговина, Ангола, Македонія, Таджикистан, Афганістан, Хорватія, Кувейт, Сьєрра-Леоне, Придністров’я, Ірак, Ліван, Ефіопія — ось далеко не повний перелік країн, де майорів Український прапор. На українські контингенти, які вирушали за сотні, а то й тисячі кілометрів від рідної землі, покладалися різні завдання.

Однією з найбільш масштабних миротворчих операцій, у якій брала участь Україна, була іракська. Її учасниками стали близько тисячі військовослужбовців. Втрати вражають: 18 загиблих і понад 40 поранених. Натомість за час своєї місії хлопці посприяли будівництву 14 шкіл, ремонту 7 дитсадків, 4 автошляхів і 3 ліній електропередач. Було відновлено також чотири об’єкти водопостачання, медичну допомогу наших армійських медиків отримали майже 50 тисяч місцевих жителів.

у Ліберії майже упродовж 14 років українські вертолітники супроводжували наземні колони, здійснювали транспортні й пасажирські перевезення, проводили повітряне патрулювання кордонів, медичну евакуацію та пошуково-рятувальні операції, а також доставляли до найвіддаленіших і практично недоступних для наземного транспорту місць гуманітарні вантажі, насамперед ліки, продовольство тощо. Загалом за весь час Місії ООН у цій країні у складі 56-го вертолітного загону, місцем дислокації якого була на той час Галичина, завдання виконували понад п’ять тисяч українських авіаторів, провівши в небі цієї далекої країни понад 60 тисяч годин і перевізши майже 250 тисяч пасажирів та більш як 6,5 тисяч тонн різноманітних вантажів. На рідну землю наші вертолітники повернулися лише 2018 року — на третьому році російської агресії. За 14 років свого перебування в Ліберії відбулися 23 ротації українського контингенту. Умови виконання цих завдань теж були не з легких, позаяк повітряний простір України, до якого вони звикли, відрізняється від ліберійського. Але будь-яких надзвичайних ситуацій вдалося уникнути. Вертолітники, повернувшись із цієї країни, не так ремствували на труднощі та проблеми, пов’язані з тамтешнім перебуванням, а акцентували увагу на іншому — в набутті безцінного досвіду пілотування в надскладних умовах. У Конго й Афганістані, які буквально кишіли мінами, українські сапери знешкодили десятки тисяч вибухонебезпечних предметів, щоденно ризикуючи власними життями. Коли влітку 1992 року на Балкани вирушала перша українська миротворча місія, ніхто не сподівався, що через багато років кровопролиття прийде і на українську землю.

За понад три десятиліття близько 45 тисяч українських військових долучилися до 27 миротворчих місій у різних куточках світу. До початку повномасштабної війни в Україні 55 із них загинули під час виконання завдань за межами держави.

З початком російського вторгнення у 2022 році всі миротворчі контингенти було відкликано за рішенням Президента. Проте країна не забуває про внесок своїх захисників у справу збереження миру в усьому світі.

За час своєї роботи миротворцям вдалося провести масу успішних операцій. І навіть одне врятоване життя виправдовує всі їхні зусилля, а адже цих життів насправді було сотні і сотні тисяч.

З нагоди Дня Української Державності та Дня українських миротворців в КЗ «Публічна бібліотека » для користувачів бібліотеки діє національно-патріотична книжкова виставка «Свята моя земля - велична Україна». Виставка розкриває відвідувачам про багатовікову історію події, які лягли в історію творення та становлення української державності, висвітлює діяльність її видатних творців.

Відвідувачі виставки можуть ознайомитися з літературою про Україну, її народ та його героїчний шлях до здобуття самостійності, ключові події нашої історії, легендарних особистостей та видатних українців нашого минулого, які стали гордістю України.

Запрошуємо користувачів та відвідувачів бібліотеки до перегляду виставки.

До Дня Конституції України

Biblioteka — Mon, 29 Jun 2026 10:15:05 GMT

Щороку 28 червня Україна відзначає одне з найважливіших державних свят — День Конституції України. Це єдине свято, що зазначено в Основному Законі нашої держави. В цей день українці відзначають створення Конституції, а також визначення базових прав та обов’язків громадян нашої країни, структуру влади та правову систему України.

Конституція України була ухвалена 28 червня 1996 року на п’ятій сесії Верховної Ради України другого скликання. Прийняттю передував тривалий і складний процес. Протягом доби з 27 на 28 червня 1996 року депутати працювали без перерви — саме тоді народжувався Основний Закон незалежної України. О 9:18 ранку за нього проголосували 315 народних депутатів — необхідна конституційна більшість.

Це була перша Конституція незалежної України — правовий акт, що закріпив суверенітет, територіальну цілісність, недоторканність державного кордону, поділ влади, а також фундаментальні права і свободи людини. Такий підхід дозволив Україні заявити про себе на весь світ, як самостійній та незалежній державі.

День Конституції України і дата 28 червня – це свято, яке неможливо переоцінити, це переломний момент, коли Україна здобула репутацію на міжнародній арені та чітко визначила свій власний тип державності, який діє по сьогоднішній день. Створення Конституції відгукнулося в серці кожного українця, адже наш народ пройшов довгий шлях до визнання України окремою, суверенною та сильною державою світу.

У 2019 році було закріплено стратегічний курс України на членство в Європейському Союзі та НАТО — це стало частиною Основного Закону. Також в умовах повномасштабної агресії з боку Росії Конституція залишається гарантом єдності, свободи і законності, а її дотримання — життєво необхідною умовою існування держави.

Щиро вітаємо вас із Днем Конституції України — святом, яке уособлює правову основу нашої держави, нашої свободи, відповідальності та надії. Нехай Основний Закон України буде не лише гарантом ваших прав, а й дороговказом до гідного, чесного, вільного життя.

Бажаємо всім нам миру, незламної віри в Україну, розвитку й процвітання на рідній землі. Нехай кожен день наближає нас до перемоги, справедливості та миру.

День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни.

Biblioteka — Mon, 22 Jun 2026 07:10:43 GMT

Кожен рік, країна вшановує пам'ять про тих, хто відстояв свободу та переміг нацизм у Другій світовій війні. Цей день став символом героїзму та мужності українського народу, який підкорився тоталітарному режиму та постраждав від його розправи. Друга світова війна – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Безповоротні втрати України в цій війні - 8-10 млн. осіб, які загинули під час бойових дій, через окупаційний терор та голод в тилу, примусовий вивіз. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 28 тисяч сіл.

У зруйнованих війною селах, містах і містечках залишалися матері, дружини з малими дітьми, переважна більшість яких незабаром ставали вдовами, а діти – сиротами. На них чекали тяжкі випробування повоєнних років.

Сьогодні, коли Україна знову потерпає від кривавої військової агресії, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки. Таким є Український вимір Перемоги. Крім цих загальновідомих подій, сьогодні українці майже кожен день шанують пам'ять мільйонів людей, які не тільки загинули в Другій світовій війні, а й зараз втрачають своє життя внаслідок штучно створеного конфлікту.

Кращі сини і доньки українського народу знову, зі зброєю в руках, боронять наші кордони, нашу свободу. Ворог знову нищить наші міста й села, а українці знову – захищають свою землю. І ми вшановуємо всіх, хто віддав своє життя за свободу та майбутнє – як у минулому, так і тепер. Тож 22 червня – це не лише про історію. Це про нас. Про нашу пам’ять, силу і незламність.

Вічна пам’ять загиблим… Честь і слава живим героям!

Дякуємо від щирого серця!

Biblioteka — Wed, 10 Jun 2026 10:27:07 GMT

Минув рік, як біля головного входу до Центральної міської бібліотеки за допомогою начальника відділу молоді, культури та спорту Оксаною Бондаренко було демонтоване аварійне дерево, яке деформувало фундамент та спричиняло утворення тріщин у стінах бібліотеки.

Щоб зробити прилеглу територію більш затишною працівники бібліотеки оголосили екологічну волонтерську акцію по висадкі зеленого насадження на місті старого дерева . Зелене насадження очищує повітря, роблячи прогулянки навколо бібліотеки корисними та приємними. З ранньої весни небайдужі волонтери несли нам квіти, саджанці, вербу, газонну траву. Особливо хочеться подякувати нашій читачки – в. обов’язки директора Марганецького краєзнавчого музею Дар’ї Чернокнижній, яка зі свого саду принесла нам немаленькі деревця гібіскуса та різних квітів.

Працівники бібліотеки разом з активними помічниками бібліотеки висадили молоді саджанці, кожному деревцю підібрали затишне місце від фундаменту, аби в майбутньому вони стали повноцінним тінистим місцем для відпочинку.

Важність цього заходу полягає в тому, що ця справа об’єднала людей до доброї справи. Ми впевнені, що дуже скоро ці деревця перетворяться на зелений сквер, де можна буде сховатися від жари .

Виставка - інсталяція до Міжнародної Акції «Голоси дітей»

Biblioteka — Thu, 04 Jun 2026 11:36:05 GMT

За рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 19 серпня 1982 року щороку 4 червня у світі відзначається Міжнародний день безневинних дітей - жертв агресії.

Внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації багато дітей в Україні постраждали. За офіційною інформацією сотні дітей загинули та багато отримали поранення різного ступеня тяжкості. Починаючи з 2014 року, через військову агресію українські сім'ї та діти перебувають у постійній небезпеці, отримують травми, поранення і втрачають життя. Станом на 03 червня 2026 року, внаслідок повномаштабної збройної агресії російської федерації в Україні загинуло 707 дітей, поранено 2548 .

Центральна міська бібліотека та бібліотека – філія для дітей разом з начальником відділу молоді, культури та спорту Оксаною Бондаренко теж приєдналася до Міжнародної Акції «Голоси дітей». Ця інсталяція – голос дітей, чиї життя зупинила російська агресія. Кожна пара взуття тут – не просто експонат. Це символ маленьких ніг, які ніколи не підуть до школи, не вибіжать у двір і не станцюють на випускному. За кожним дитячим черевиком чи сандаликом стоїть вкрадене дитинство, розбиті мрії та невимовний біль батьків. Порожнеча всередині цього взуття кричить про тисячі обірваних майбутніх поколінь. Біля кожної пари сандаликів горить свічка – це наша пам’ять, молитва та обіцянка пам’ятати кожного з них. Це символ нашої пам’яті, що горить у темряві війни. Білі ангелята – це душі дітей, які злетіли в небо занадто рано у кого російські ракети та кулі відібрали дитинство.

До Акції приєдналися наші маленькі читачі, які разом з батьками та дорослими вшанували пам'ять нездійсненим мріям та вкраденому майбутньому.

Сльози, відчай, біль, злість і ненависть! Це те, що відчуває кожен з нас. Ми ніколи не пробачимо окупанту злочини по відношенню до малечі!

Ми пам'ятаємо кожне втрачене життя і прагнемо миру заради майбутньогго наших дітей!