Шахтар Марганця. – 2017. – 26 травня. – С.6.
«Закипаючи серцем, я цю книжку назвав «Переправою»…
Читацька конференція за книгою Анатолія Олексійовича Антоненка «Переправа» 18 травня зібрала в стінах ЦМБ ім. М.Островського прихильників його таланту.
Анатолій Олексійович Антоненко все своє життя присвятив служінню людям. Він був і лікарем, і громадським діячем, і письменником, і художником, і дуже добрим краєзнавцем. У вересні 2016 року Анатолій Олексійович Антоненко став Почесним громадянином міста Марганця.
Серед присутніх в залі ведуча заходу провідний бібліотекар ЦМБ ім.М.Островського Т.Ф.Мархасіна привітала друзів Анатолія Олексійовича, його однодумців - членів міського літературного об’єднання «Віра», головою якого був він, його колег - медичних працівників із стоматологічного кабінету «Стомадент» та «Сімейна стоматологія», а також пацієнтів, які користувалися його професійними послугами, вчителів та учнів ЗОШ міста, журналістів міських засобів інформації, бібліотекарів, художників, і всіх, хто був присутній у залі. Окреме привітання ведуча адресувала сестрі Анатолія Антоненко – Людмилі Григорівні.
Знаменність події полягає в тому, що вперше такий великий комплексний захід, як читацька конференція, присвячений книзі краєзнавчого напрямку.
Цього видання з нетерпінням чекав весь читаючий Марганець, бібліотечні працівники, а більше всіх – сам автор. Анатолій Олексійович здав книгу до друку за кілька тижнів, як пішов з життя. І діждався її виходу. Це відбулося наприкінці листопада 2016-го. Він навіть встиг погортати сторінки свого твору слабкими руками, усвідомлюючи, що мета досягнута.
«Переправа» - це книга правдивої художньої прози про важливі події з життя нашої країни, які проходять крізь героїв нарисів, оповідань і замальовок, розташованих у хронологічному порядку і стосовно життєвого шляху автора, і в контексті розвитку історичних подій, які пережила Україна: починаючи від княгині Білозерки і темника Мамая за часів татаро-монгольської навали, не оминаючи голодомор 1932-1933 рр., події Другої світової війни, до розповіді про митарства воїна АТО, пораненого на Донбасі. Тут і нарис про видатного поета-запорожця Григорія Івановича Лютого, і долю його роману у віршах «Мама-Марія», тут і чарівність ностальгії спогадів про власне життя.
Книгу-сповідь «Переправа» можна назвати автобіографічною, бо майже все, що в ній написане, засновано на спогадах, на життєвих історіях, які хоч якимось чином, але торкнулися автора.
Представляючи видання, ведуча підкреслила високий рівень художньої майстерності автора, поетичність і точність мови. Адже це у Антоненко «по Невському проспекту не поспіхом крокує сама Історія», де «Історія» з великої літери, а «серед гілок великої груші, заплутались зірки».
Відкрила читацьку конференцію Марина Олександрівна Новосьолова, начальник відділу культури виконкому Марганецької міської ради. Марина Олександрівна привітала усіх присутніх в залі та подарувала квіти сестрі Анатолія Антоненко – Людмилі.
Під час підготовки читацької конференції Тетяна Федорівна виокремила ряд запитань стосовно змісту та художніх властивостей книги, на які й прагнули відповісти учасники обговорення. Зокрема, Анатолій Супрун (Почесний громадянина міста Марганця, голова ради ветеранів МГЗК); Микола Смирнов (поет, голова міського літературного об’єднання «Віра»); Володимир Пугач (поет, перекладач, меценат, член міського літературного об’єднання «Віра»).
З книги «Переправа» можна дізнатися, що Анатолій Олексійович Антоненко народився у селі Велика Знам’янка, яке було одним з найбільших сіл в усьому Радянському Союзі, а вулиця Лиманна - найдовшою вулицею у селі. Ця вулиця вела до Лиману, який для Толі був найкращим озером у світі.
Дуже зворушливим був момент, коли присутні в залі побачили на екрані та почули голос самого Анатолія Олексійовича.
До читацької конференції була приурочена виставка картин художника Антоненка, які мали б увійти до «Переправи». Експозицію оформив (а в рамках заходу й поділився думками про неї) Іван Барнаш, ветеран МГЗК, художник, котрий до речі, є автором назви виставки «Остаюсь с вами. Анат.Антоненко».
Приєдналися до обговорення книги «Переправа» учні ЗОШ №12 на чолі з вчителем української мови та літератури Сергієм Постоєнко.
Завдяки наполегливій праці Анатолій Антоненко став шановною людиною, поетом, письменником, літературознавцем, знаним не лише в нашому місті, а й далеко за його межами. Про нього навіть є сторінка в «Українській вікіпедії». А ще він активно співпрацював з редакціями місцевих газет «Шахтар Марганця», «Марганчанка», «Горняцкий вестник», які залюбки друкували його вірші, поеми, публіцистичні дописи. А з 2010 року твори Анатолія Олексійовича з’явилися і на українсько-російського літературно-художнього та громадсько-політичного часопису Запорізького краю «Хортиця». Тому логічно, що враження від «Переправи» висловили ветеран журналістики, член Національної спілки журналістів України Таміла Чепелянська, газетярі, котрі нині працюють у друкованих виданнях, - Світлана Сулаєва, («Шахтар Марганця») та Юлія Морозова («Горняцкий вестник»). А поет і співак Юрій Третяк до свого виступу додав зворушливе виконання пісні «Два кольори».
Бібліотека і весь бібліотечний загал міста були з Анатолієм Олексійовичем справжніми друзями. Але найбільшим його порадником, однодумцем і помічником у стінах книгозбірні стала директор ЦБС Лідія Пономарьова. У своєму виступі Лідія Віталіївна виконала важливу місію – від сім’ї Анатолія Антоненка подарувала книгу «Переправа» для бібліотеки ЗОШ №12.
Висловили свої думки на конференції члени міського літературного об’єднання «Віра»: Віра Сокур; Любов Лопатюк, Анатолій Мельник, Юрій Дагаєв - поет, композитор, музикант - виконав під гітару дві пісні, присвячені пам’яті Анатолія Антоненко.
Підводячи підсумки читацької конференції ведуча зробила висновки, що книга Анатолія Антоненка «Переправа» відповідає вимогам сьогоднішнього читача. Вона вчить гідності, чесності, патріотизму, вчить не соромитися мови своїх батьків, добре знати історію своєї Батьківщини.
«Тож читайте, намагайтесь не забувати свого минулого, знати своє сьогодення, вірити в своє завтра».
Анатолій Антоненко | 
