2017, Неділя, 25.06.2017, 09:00


Вітаю Вас Гість | RSS
 
Завітайте до Пункту європейської інформації "Все про Європу" і дізнайтеся про безвізовий режим для України!
Меню
Марганець бібл
ПЄІ
ПДГ
ППД
Бібліотека для діт
Децентралізація
Опитування
Якої літератури Вам не вистачає в бібліотеці?
Всього відповідей: 63
Інтеракт.біографія
Відвідувачів сайту
...
Пошук

Лопатюк Любов Василівна

   

Лопатюк Любов Василівна

Народилася 7 січня 1951 року в м. Марганці Дніпропетровської області, де її мама Катерина Миронівна працювала майстром спочатку на молокозаводі в Городищі, а потім у Марганці.

 Вірші почала писати рано. В дитинстві вони завжди були з приводу якоїсь події: дня народження, свята. Любов Василівна завжди тепло згадує свою першу вчительку Віру Омелянівну Василенко, яка навчала її в марганецькій школі №1, і яка підтримувала, коли вона почала римувати.

В 15 років її перший "визнаний" вірш, присвячений улюбленому місту, опублікували в місцевій газеті "Шахтар Марганця". Любов Лопатюк вважає знаковою датою. Тоді вона зрозуміла, що вже не зможе жити і не писати. Писала вірші для дитячих свят, шкільних КВК, святкових зустрічей. Будучи активісткою школи і міського Будинку піонерів, вона зі своїми доробками не раз успішно виступала на сцені. Тодішній методист міської піонерської організації Валентина Степанівна Лаже запевнила поета-початківця: "У тебе є талант, Любо! Пиши, працюй над Словом". Але мало що збереглося з того, що було написано давно.

Пізніше життя закрутило-завертіло. Після закінчення школи робота на Дніпропетровському шинному заводі, зустріч з великим коханням, заміжжя у 19 років. Народження первістка Ігоря. Щастя у молодого подружжя було ущерть. Але їх манили "голубі міста", "запах тайги", одним словом - романтика. Так вони опинились в Алтайському краї в м. Барнаулі, потім у Нижньокамську. Спочатку Люба працювала на шинному заводі контролером в ВТК, закрійницею на ДРМ. Потім закінчила педучилище, народила другого сина Андрія і працювала у дитсадку вихователькою.

Міцна сім'я, хороша робота, затишна квартира, казкова природа довкола зі здоровим відпочинком на Камі. Живи і радій. Але з’явилася ностальгія за Україною, за рідним серцю краєм. І сім’я повертається до Марганця.

Любов Василівна влаштувалася на роботу у МГЗК, де 16 років пропрацювала на електростанції.

Часто її вірші публікувались у місцевих газетах «Шахтар Марганця», «Марганчанка». Сім’я визнавала, що мама відбулася як поетеса. Всі розділяли думку, що необхідно випустити книгу вибраної лірики. Та неждано після кількарічної хвороби сина Андрія у 30 років син Любові Лопатюк пішов у небуття. Надовго муза покинула поетесу. Бажання римувати поверталося до Любові Василівни не в одно день. Але переборовши свої вагання та пам’ятаючи про прохання сина, вона зібрала свої кращі вірші й у 2011 році випустила поетичну збірку «Чарівне натхнення». Цю збірку авторка присвятила світлій пам'яті сина, який, як і мама, вмів римувати і цінував талант матері.

Зараз Любов Василівна продовжує із задоволенням писати, коли приходить натхнення. Вона майстерно плете красиве мереживо зі слів, створюючи гарний настрій. Музикою своєї поезії викликає почуття любові, співчуття, добра, ніжності, почуття повноти життя. Окрім віршів, Любов Василівна пише гуморески, романси, вірші та казки для дітей.

    

Поетеса Любов Василівна на святкових заходах в бібліотеці ім.М.Островського

Електронний катало
Графік роботи
Німецька служба
Календар
«  Червень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Ми на карті
2017-Рік Японії
Україна туристична
Відзнаки