2017, Понеділок, 27.02.2017, 11:04


Вітаю Вас Гість | RSS
 
УВАГА! Шановні читачі! З 11 лютого 2017 року бібліотека працюватиме за таким графіком: з 8-30 до 17-00, вихідний - вівторок.
Меню
Марганець бібл
ПЄІ
ПДГ
Бібліотека для діт
Децентралізація
Опитування
Якої літератури Вам не вистачає в бібліотеці?
Всього відповідей: 63
Інтеракт.біографія
Відвідувачів сайту
...
Пошук

Про бібліотеку

   ІСТОРІЯ БІБЛІОТЕКИ
Свою історію бібліотека розпочинає з грізного 1944 року, коли марганецька земля звільнилася від німецько-фашистських загарбників. Про це свідчить довідка із Дніпропетровського обласного державного
архіву.

 
     За всю свою більше ніж 65-річну історію бібліотека тричі змінювала місце знаходження.
З 1944 по 1952 рік – будинок по вул. Радянській, 37, де тоді знаходилась їдальня №1 та ВРП. На другому поверсі в двох кімнатах була розташована міська бібліотека ім.М.Островського.
 
 
 Наступного притулку бібліотеки вже не існує. Але історія пам’ятає, що з 1952 по 1960 рік бібліотека була розташована в одноповерховому будинку барачного типу по вул.Радянській (з 2016 року - вулиця Єдності), навпроти адміністративного корпусу МГЗК.
 
На фото видно лише залишки фундаменту.

     До 1959 року бібліотечний фонд складав 32 516 одиниць, і бібліотека обслуговувала 3 131 читача. В 50-60 роки ХХ століття в центрі уваги бібліотеки стояла активна пропаганда творів класиків марксизму-ленінізму, літератури про життя і діяльність В.І.Леніна та інших видатних діячів КПРС і КП України, Статуту та Програми Комуністичної партії Радянського Союзу, чергових пленумів партії і сесій Верховної Ради СРСР та УСРС; книг, журналів та газетних матеріалів про внутрішню і зовнішню політику Радянського Союзу, дружбу народів СРСР, боротьбу народів за мир.
    Широко пропагувалися матеріали чергових з’їздів КПРС та КП України. Розкривала перед працюючими задачі та хід виконання чергових п’ятирічних планів економічного розвитку країни. Широко втілює в практику роботи проведення жовтневих і ленінських читань. Бере участь у Всесоюзному огляді і проведенні читацької конференції «Шляхами батьків» (1967). Червоною ниткою в роботі бібліотеки проходять заходи, присвячені 50-річчю ВЛКСМ (1968), 100-річчю з дня народження В.І.Леніна (1970).
Вся робота бібліотеки була спрямована на виховання висококультурної, політично грамотної людини з широким кругозором.
     Особлива увага приділялася виховній роботі з молоддю. Проводили, наприклад, такі заходи: вечір книги «Високе звання комуніста», бесіди «Комунізм – майбутнє людства», «Для блага народу», «Комунізм і праця», «Від мрії – до дійсності», оформляли «Куточок будівника комунізму», бібліотечні плакати «Партія – наш керманич!», «В комунізм нас партія веде!», «За мир і дружбу», «Семирічний план і технічний прогрес», «В комуністичних бригадах ми до комунізму тримаємо шлях», «КПРС в художній літературі», «Єдність – сила робочого класу», «Ленінським курсом – до комунізму».
     Бібліотека широко пропагувала технічну літературу. Проводили такі форми роботи, як масові обговорення книги, усні журнали (наприклад, «Хочу вас знати»), книжкові виставки («Людина і космос», «Наука на службі людини»), бібліографічні огляди («Новини електроніки і радіотехніки», «Слався, шахтарська праця»), бібліотечні плакати («Радянська людина в космосі», «Шахтарська армія – сила ударна»). Пропагували класиків художньої літератури, книги науково-атеїстичної тематики («Від віри в бога до невір’я до нього»), краєзнавчої тематики («Вивчай свій край»).
      Приділялася увага бібліографічній роботі, складалися індивідуальні і групові плани читання, рекомендаційні списки літератури, бібліографічні покажчики збирались на спеціальній виставці «Книги про книги» і пропагувалися серед читачів. Щомісячно виступали на міському радіо про нову літературу. Втілювали таку форму роботи, як обхід дворів – доведення книги до кожної сім’ї.
      В січні 1960 року стараннями тодішнього директора Анни Григорівни Мунтян бібліотека переїхала в нове приміщення (481кв.м.) – зайняла перший поверх нового житлового будинку по вул. Палацовій, 1, де знаходиться і сьогодні. В цьому ж році читачам був наданий повний відкритий доступ до літератури на абонементі.
  
       В ці роки розширюється обслуговування книгою пропагандистів, агітаторів, політінформаторів, слухачів партійної і комсомольської мережі політпросвітництва, обслуговування населення книгою через міжбібліотечний абонемент. Втілювався метод комплексної пропаганди літератури з різних галузей знань. Так, пропаганда суспільно-політичної літератури доповнювалася і поєднувалася з пропагандою краєзнавчої, природничо-наукової, художньої і літератури з мистецтва.
    Працювали на агітмайданчиках (с.Городище, с. Новоселівка), із заходами виходили на підприємства міста.
     Бібліотека обслуговувала населення ще 9 пересувками, у двох віддалених селищах працювали пункти видачі (зокрема, селище Закам’янка).
Основним принципом комплектування бібліотеки був принцип партійності, що виходив з ленінського вчення про роль друку. В пропаганді книги, окрім пересувників беруть участь читці, бесідники, книгоноші, члени бібліотечної Ради. В ці два десятиріччя головні показники роботи постійно зростали. Наприклад, в 1960 році було обслуговано читачів 3945 осіб, їм було видано 81 661 екз., то в 1970 році: читачів – 4 862, книговидача – 91 235екз. Зростав і бібліотечний фонд: 1960р. – 34 049 екз., 1970р. – 55 634 екз.
     В 50-60 роки в міськбібліотеці працювали люди, що створили фундамент розвитку бібліотечної справи в місті. Це – Кудряшова Н.М., Чабаненко А.І., Гобан Т.А., Мунтян А.Г., Соколова В.А., Волкова Л.Я., Левуцкая Л.А., Семенихіна Л.Б.
    В роботі міської бібліотеки ім.М.Островського в 70-ті роки з’являються такі напрямки, як пропаганда знань з цивільної оборони, з роботи зі старшокласниками в літній період, участь у Всесоюзному огляді бібліотек, пропаганда рішень XXIV, XXV з’їздів КПРС та XXIV, XXV з’їздів КП України. Бібліотека  будувала всю роботу так, щоб матеріальні засади будівника комунізму стали особистими переконаннями кожної радянської людини.
       Велика увага приділялася пропаганді технічної літератури, літератури на допомогу виробництву, робітничих масових професій. Наприклад, проводилися Дні технічної книги, Дні фахівця, Дні винахідника та раціоналізатора, Дні новатора, Дні наставника, місячник літератури на допомогу виробництву, усні журнали «НОП в будівництві», «НОП на меблевій фабриці», «Соцзмаганню – повсякденна увага!», «Вивчай передовий досвід!». В 1973 році міськбібліотека брала участь в обласному огляді бібліотек «Бібліотеки – виробництву». Серед юнацтва проводилася велика робота з профорієнтації, з пропаганди професій, які потрібні нашому місту. На абонементі була виділена група робітничої молоді, і з нею окремо проводилася бібліотечна робота.
      Саме в це десятиріччя бібліотека організувала обслуговування читачів-виробників за місцем роботи, проводила заходи безпосередньо на підприємствах міста, в гуртожитках. При проведенні масової роботи бібліотекарі стали залучати до виступів працюючих на підприємствах (як ІТР, так і робітників). При комплектуванні бібліотеки з тематичних планів видавництв, стали запрошувати профільних спеціалістів з того чи іншого підприємства міста. Бібліотекарі залучали спеціалістів і до перегляду літератури на списання, передачу в Дніпропетровську обласну бібліотеку або в інші бібліотеки міста.
      В ці роки добре працюють пересувки: Кручініна В.І. (санепідемстанція), Максименко І.Г. (міськводоканал), Путренок Л.М. (АТП №03672), Фісенко В.В.(ОРС), Андрєєва П.Я. (хлібзавод), Чернуха Л.С. (меблева фабрика).
      Продовжували проводити пропаганду літературу з природознавства та математики, атеїстичну пропаганду і пропаганду художньої літератури, літератури з мистецтва, краєзнавчої літератури.
       Читанню молоді приділяється особлива увага. Так, в 1973 році в окремій кімнаті виділена література за програмами навчання. Це надає велику допомогу у підборі програмної літератури. Особлива увага в роботі з молоддю приділялася пропаганді патріотичного й інтернаціонального виховання. Брали участь в республіканській читацькій молодіжній конференції «Чуття єдиної родини» (1973).
      Міськбібліотека ім.М.Островського, як і раніше, масові заходи проводила з міськкомом партії, міськкомом комсомолу, музеєм, музичною школою, міською жіночою радою, штабом цивільної оборони, міською організацією товариства «Знання», комітетом ДОСААФ та ін. Здійснювалася комплексна пропаганда літератури, поєднуючи її з використанням технічних засобів.
     В це десятиріччя продовжують працювати в бібліотеці: Гайдар Л.І. (завідуюча), Гобан Т.А., Бєлоус В.І., Онопрієнко Л.В. (бібліотекарі абонементу), Терещенко З.А., Френкель Г.Н. (бібліотекарі читального залу). Ці «золоті імена» назавжди увійшли в історію міськбібліотеки ім.М.Островського. За 1979 рік вони обслужили 6 128 читачів, видали їм 128698 екземплярів. Бібліотечний фонд складав 83 141 документ.
        1 грудня 1979 року в місті народилася міська централізована бібліотечна система – були поєднані міськбібліотека ім.М.Островського та міська бібліотека для дітей ім.А.Гайдара. Відкрилася нова сторінка розвитку бібліотечної справи в місті Марганці.
Під керівництвом директора ЦБС Лідії Іванівни Гайдар в 80-ті роки ХХ століття міськбібліотека ім.М.Островського свою роботу здійснювала в світлі рішень ХХVI, XXVII з’їздів КПРС і ХХVI, XXVII з’їздів Компартії України, чергових Пленумів ЦК КПРС, до ювілеїв Перемоги Радянського народу у Великій Вітчизняній війні, перебудові в радянському суспільстві з подолання пияцтва та алкоголізму, допомога на виконання комплексних цільових програм «Труд», «Руда», «Здоров’я», «Якість». В це десятиріччя продовжувалася робота на допомогу партійно-радянському активу, спеціалістам народного господарства, ІТР, робітникам, учням, молоді. Бібліотекарі виховували в своїх читачів комуністичні переконання, патріотизм, гуманізм, інтернаціоналізм. Широко пропагувалася література з досягнень економіки, в області, науки і культури в СРСР, України та союзних республік.
     В ці роки разом з Дніпропетровською обласною бібліотекою ім. Жовтневої революції, міським ВОІР, промисловим відділом МК Компартії України були проведені Дні фахівця на хлібокомбінаті, міськпобуткомбінаті, стрічкоткацькій фабриці, швейній фабриці, будівельному управлінні №1 та №2, дослідно-експериментальному заводі, кондитерській фабриці, РРЗ.
      В ці роки в місті був створений культурно-спортивний комплекс, і ЦБС була його частиною. Тому вся робота проходила в тісній співпраці з партійними, радянськими, комсомольськими організаціями міста, товариством «Знання», Всесоюзним товариством книголюбів, Всесоюзним товариством винахідників та раціоналізаторів, товариством охорони природи, музичною школою, музеєм, парком ім.М.Островського, молодіжним кафе «Юність», книжковим магазином, кінотеатром, ПК гірників і т.д. Центральна міська бібліотека ім.М.Островського продовжувала проводити свої масові заходи на підприємствах міста, в установах, навчальних закладах, на дискотеках, вечорах відпочинку для молоді, в гуртожитках будівельного управління №5 та стрічкоткацької фабрики, МГЗКу, виступати з інформацією перед госппартактивом міста, охоплювала читання населення міста, десятьма пунктами видачі і пересувками, 2 бригадними абонементами. Активно працював клуб за інтересами «Прометей» (керівник Куриленко В.І., інженер-електрик). Бібліотекарі брали участь в щорічному міському святі книги, святі міста. Широко велася пропаганда атеїстичних знань, у читачів формувалася матеріалістичний світогляд.
      Найвідоміша постанова ЦК КПРС «Про міри з подолання пияцтва та алкоголізму» (травень 1985р.) спричинило цілий комплекс заходів з даної теми: усний журнал «Молодь і пияцтво несумісні», книжкові виставки «Тверезість – норма життя», «Художнє слово в боротьбі з пияцтвом», «Бути на Землі людиною», «Алкоголізм – ворог сім’ї» та ін.
       5 жовтня 1985 року вперше в нашому місті відбулося весілля тверезості і проводили його в рамках міського культурно-спортивного комплексу. Виходила заміж бібліотекар міськбібліотеки ім.М.Островського. Тому колектив бібліотеки писав сценарій, оформлював зал ПК гірників і вів цей захід. Про це весілля багато і довго говорили. Потім було проведено ще два подібних весілля, але не бібліотекою. До 1989 року продовжують працювати 10 бібліотечних пунктів видачі літератури і 2 бригадних абонемента. З 01 січня 1989 року до ЦБС приєдналася бібліотека Городища, яка стала називатися бібліотекою-філіалом №1 Марганецької міської ЦБС. Цією бібліотекою з 1980 по 1995 рік керувала чудовий професіонал Койстрік В.І.
       З 1 березня 1989 року ЦБС стала керувати Пономарьова Лідія Віталіївна, яка і продовжує розвивати бібліотечну справу в нашому місті.
       У 1990 році відбулася деполітизація бібліотечної роботи з усіх напрямків. Перед ЦБС була поставлена мета: все, що діється у радянському суспільстві – відображати на книжкових виставках, відкритих переглядах, тематичних полицях, експрес-виставках. Всі усні форми пропаганди книги проводили дискусійно, підводячи читача до полеміки. Акцентувалася увага на індивідуальному керівництві читанням.
       Вся робота бібліотеки в 90-ті роки була спрямована на служіння інтересам людини, бібліотека забезпечувала вільність, рівність і справедливість в обслуговуванні читачів, справжню демократію, право на вибір літератури, доступність фондів. Колектив активно сприяв економічним і політичним реформам в суспільстві, які спрямовані на демократизацію, покращення життя українського народу, розвиток культури, сприяли консолідацію людей на основі суспільно-людських цінностей та інтересів. З читачами проводили діалогові форми роботи. Бібліотекарі-професіонали молодої незалежної України щоденно шукають нові форми роботи – експрес-виставки, виставка однієї книги, однієї статті, виставка-запитання, виставка-полеміка, інформаційно-пізнавальний час, літературний лабіринт, міні-обговорення та інші. Бібліотекарі ведуть популяризацію релігій, запрошують на зустрічі з читачами священиків, пасторів, настоятелів храмів, проводять біблійні читання. Приділяють велику увагу відродженню української мови, літератури, культури, мистецтва. Більше стали приділяти уваги місцевим творчим людям – поетам, художникам, музикантам. Більше стали проводити зустрічей з Антоненком А.О. (поет), Саглаєвим І.Л. (поет), Саглаєвим А.Л. (різьба по дереву), Скорик С. (художник), Березовським І.З.(поет), Барнашем І.О. (художник) та ін.
      Міськбібліотека 90-х стала не просто закладом культури, але й самою культурою в широкому розумінні цього слова.
      З 1994 року на місцевому телеканалі «МСТ» щомісячно виходила в світ передача «Телевізійна вітальня», яка розповідала марганчанам про творчих і відомих людей міста – читачів міськбібліотеки ім.М.Островського. Вела її директор ЦБС Пономарьова Л.В. В 1997 році на цьому ж каналі виходила передача «ХХ століття: література, культура, життя», яку вів методист ЦБС Щоголев В.М.
       З 1992 року й до сьогодні в бібліотеці працює «Школа жіночої чарівності», яка навчає дівчат бути гарними, доглянутими, модними, знати основи сімейної психології, дитячої педагогіки і т.д. Сьогодні «Школою жіночої чарівності» керує бібліотекар юнацького абонементу Жданова В.В.
      Для комплектування бібліотечного фонду бібліотеки ім.М.Островського 90-ті роки були дуже складними. Різко і постійно зростали ціни на книги та періодичні видання. Якщо з періодики щось і передплачували, то книги не придбавали. Надходження були за рахунок подарованих видань від читачів, авторів, видавництв. Але колектив не опускав руки, бібліотека продовжувала виконувати основні показники роботи – читачі в 1999 році обслуговано 3755, їм було видано 75911 екземплярів, бібліотечний фонд – 38070 одиниць. Це було десятиріччя, в якому голосно звучали прізвища таких співробітників, як Рак О.В., Щоголев В.М., Жданова В.В., Філковська В.В., Павлова Н.М., Ореховська Л.К., Койстрік В.І., Мархасіна Т.Ф.
       З 1997 по 2011 рік бібліотека стала надавати платні послуги населенню міста. На зароблені гроші придбавали книги, госп- і канцтовари і т.д.
       В ХХІ столітті центральна міська бібліотека ім.М.Островського увійшла стрімко і з бажанням, як і раніше, працювати високопрофесійно, творчо, розповідати нові грані бібліотечної професії. Бібліотека перед собою ставила 6 основних функцій: інформаційна, освітня, виховна, дозвілева і краєзнавча. Ще ЦБС планувала і відповідно вела роботу так, щоб професійно розвивався бібліотечний персонал. В цьому нам допомагав, в тому числі, провідний науковий співробітник Російської державної бібліотеки (м. Москва) Фєнєлонов Євген Олексійович. Він приїздив у жовтні 2002 року в наше місто на братську могилу, де покоїться тіло його батька, який загинув у 1942 році разом з курсантами Одеського вищого військового училища при обстрілі ешелону німецько-фашистськими загарбниками. Декілька років ми зверталися і навчалися за книгами і статтями російського теоретика бібліотечної справи.
      В 2004 році бібліотека знову стала комплектуватися з міського бюджету. До цього – 13 років з бюджету міста книги не комплектуватися.
      Колектив бібліотеки в ці роки дуже плідно дружить з місцевими ЗМІ – радіо, газетами «Шахтар Марганця», «Горняцкий вестник», «Марганчанка», щомісячно проводить огляди книг на каналі «МСТ». В 2004 році (до 60-річчя з дня народження) побачила світ книга директора ЦБС Л.В.Пономарьової «Люди дела книжного». Книга в єдиному екземплярі і розповідає про людей, що працювали в бібліотеці з 1947 по 2004 роки.
      Починаючи з 1998 року, бібліотека (як і вся ЦБС) щорічно відзначає 30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек.
      Бібліотека працює за такими напрямками, як: боротьба з наркоманією, захист екології, пам’яті жертв голодомору, боротьба зі СНІДом, козацтво, вшанування імені Тараса Шевченка, мова та культура рідної України, краєзнавство.
      Завдяки обласному депутату Володимиру Харлантійовичу Пугачу ЦМБ ім.М.Островського придбала у грудні 2005 року 3 комп’ютери, принтер та сканер. В 2006 році був відкритий Інтернет-центр, де працювала і дуже плідно працює і сьогодні бібліограф ЦБС Ольга Валентинівна Забенько.
 
БІБЛІОТЕКА НА КАРТІ
 
 
Електронний катало
Графік роботи
Німецька служба
Календар
«  Лютий 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728
Ми на карті
2017-Рік Японії
Україна туристична
Відзнаки