2017, Понеділок, 27.02.2017, 13:26


Вітаю Вас Гість | RSS
 
УВАГА! Шановні читачі! З 11 лютого 2017 року бібліотека працюватиме за таким графіком: з 8-30 до 17-00, вихідний - вівторок.
Меню
Марганець бібл
ПЄІ
ПДГ
Бібліотека для діт
Децентралізація
Опитування
Якої літератури Вам не вистачає в бібліотеці?
Всього відповідей: 63
Інтеракт.біографія
Відвідувачів сайту
...
Пошук

Антоненко Анатолій Олексійович

 
Народився 29 листопада 1948р. в селі Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровського району Запорозької області, але "записаний" був, як тоді часто траплялось, 4 грудня. Тож має начебто два дні народження. Село було російським - такий собі осередок російщини серед українських сіл. З трьох років виховувався без батьків, дитинство, як у переважної більшості дітей тієї пори, було важким у матеріальному сенсі, але саме це виховувало в сільських дітях працелюбність, здатність цінувати наслідки і своєї праці, і праці взагалі.
 

Закінчив в 1963 році восьмирічку і вступив до щойно відкритого в Нікополі медичного училища. Це був тільки другий набір, хлопців було дуже мало - всього вісім на всьому курсі. В 1967 році після закінчення з червоним дипломом училища поїхав працювати фельдшером в Преображенку Томаківського району. Реорганізував фельдшерсько-акушерський пункт у лікарняну амбулаторію, і два роки за відсутності лікаря керував нею. Пройшов дуже ґрунтовну медичну практику, практично найрізноманітніші випадки - від приймання пологів до невеликих амбулаторних операцій. Коли в 1971 році вступив до Дніпропетровського медичного інституту, то селяни не хотіли відпускати "Олексійовича", почали збирати підписи по всьому селі. В 1969 році одружився, а в 1970 народився син Ярослав.

 

В інституті був обраний старостою курсу, обирався до бібліотечної ради інституту, з четвертого курсу був затверджений "громадським деканом" стоматологічного факультету. Оскільки вже мав сім'ю, то мусив шукати усіляких заробітків працював медичною сестрою, ходив розвантажувати вагони, їздив з будзагонами.

 

На обласних змаганнях серед будзагонів виборов першість по штукатурці, там, за роки навчання в інституті, окрім фаху лікаря стоматолога, ще й навчився будівничим професіям.

 

Після однорічної інтернатури по хірургічній стоматології в Дніпропетровську в 1977р. сім'я переїхала до Томаківки, де Анатолія Олексійовича з дружиною добре пам'ятали ще по роботі в Преображенці. Тут організував стоматологічне відділення райлікарні, якого до нього не було, був першим його завідувачем.

 

З 1990 року наказом облздраввідділу був переведений головним лікарем стоматологічної поліклініки Марганця. Вісім років очолював партійну організацію місцевого медоб'єднання. В 2001 році за власним бажанням пішов з посади головного лікаря, заснував свій стоматологічний кабінет "Сучасна стоматологія", де працював до 2012 року.

 

Поезією Анатолій Антоненко цікавився з дитинства, щось писав, але, на жаль, все, що написане до 1984 року, загубилось, і тільки з 1984 року почав збирати написане. Ще з юнацьких років мав потяг до малювання, трошки займався живописом, головним чином щось копіював. Останнім часом для себе, для душі, трошки малює акварелі.

 
Вийшла друком збірки поетичних та прозових творів Анатолія Олексійовича під назвою "Песня прожитых лет". Запитуйте її в бібліотеці ім.М.Островського.
В 2013 році в ЦМБ ім.М.Островського Анатолій Антоненко відзначив свій 65-річний ювілей, а також вихід в світ його нової книги "Дике поле" (див. фото у фотоальбомі).
Електронний катало
Графік роботи
Німецька служба
Календар
«  Лютий 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728
Ми на карті
2017-Рік Японії
Україна туристична
Відзнаки