Народ давно підмітив, що народжених взимку доля щедро обдаровує працьовитістю, цілеспрямованістю та благородним прагненням робити добрі справи. Ці риси характеру притаманні добре знаному в місті меценату, помічнику-референту депутата Верховної Ради О.А.Царьова, а також колишньому керівнику автотранспортного підприємства, депутату декількох скликань міської та обласної рад Володимиру Харлантійовичу Пугачу, який вчора відзначив свій 60-річний ювілей.
Посеред лютої сніжної зими 1953 року в молодого подружжя Ксенії та Харлантія Пугачів народився син, якому дали горде й милозвучне ім’я Володимир. Біляве немовлятко від самого народження дивувало оточуючих розумним поглядом блакитних очей і не за роками серйозним виразом обличчя. Щаслива матуся притискала свій «скарб» до грудей і мріяла про його щасливу життєву дорогу завдяки працьовитості та наполегливому характеру, успадкованим від дідів-прадідів; вірила: син досягне будь-якої мети, втілить найзаповітніші сподівання батьків! Материнське серце не помилялося: зростаючи, Володя не лінувався, мав чіпкий розум, був наділений різноманітними творчими здібностями, а січнева пора, якої він народився, ніби «вигартувала» в ньому стійкість, витривалість, твердість, лідерські якості.
Після 8-го класу хлопець вступає до гірничого технікуму, де отримує професію автомобіліста й продовжує серйозно займатися улюбленим видом спорту – волейболом. не шукаючи відмовок, пішов служити до армії. в Одеському військовому окрузі він «з відзнакою» закінчив школу сержантів ракетних військ стратегічного призначення і став викладачем-методистом. молодому, не за роками відповідальному й кмітливому Володимиру довірили викладати аж...14 дисциплін! За півтора року навчання в нього пройшли 78 сержантів, з яких всі стали фахівцями високої кваліфікації. Він не лише навчав новобранців, а й виховував, залучав до занять улюбленим видом спорту.
Після армії Володимир Харлантійович закінчив Харківський автомобільно-дорожній інститут, де отримав кваліфікацію інженера-механіка та ще й виконав норматив кандидата в майстри спорту з волейболу.
Повернувшись до рідного міста, майже 10 років працював на різних посадах у автопідприємстві, а у 1988-му очолив його. тут він розробив близько 30 рацпропозицій, за що був удостоєний звання «Кращий раціоналізатор Мінтрансу України». Завжди приділяючи увагу вихованню молодого покоління, з задоволенням працював викладачем автомобільних дисциплін у гірничому технікумі та тренером з волейболу. Старанно, віддано служив громаді, з відкритим серцем ставився до людей, тож недивно, що ми, марганчани, тричі обирали В.Х.Пугача депутатом обласної ради (1994-2006 рр.), а також депутатом міської ради (2006-2011 рр.). І зараз, перебуваючи на заслуженому відпочинку, він працює в інтересах міста та його мешканців.
Встигнути зробити за день безліч важливих справ йому допомагає родина: дружина Валентина Миколаївна, діти Оксана та Ярослав. Їх затишний, гостинний дім пахне свіжим обідом і відпрасованими сорочками, а з любов’ю створений інтер’єр доповнюють живі квіти. тут на нього завжди чекають, адже він –голова родини, вправний господар. люблячий і турботливий чоловік, батько, дідусь.
Володимир Харлантійович завжди тримає в пам’яті мамині слова: «Всьому. сину, основа – любов». З цим високим почуттям В.Х.Пугач почав займатися і бджільництвом, і поезією, подружився з місцевою творчою громадою. Доля звела його з поетами Юрієм Солдатовим, Вірою Хвостик, Аллою Кислою, Миколою Смирновим, Оленою Яковіткіною, Людмилою Алієвою, Оленою Сіромашенко, Ларисою Гончаровою, Анатолієм Антоненком та іншими представниками поетичної студії «Боян».Вони допомогли йому відкрити в собі поетичні здібності, всіляко підтримували й заохочували його творчість. Ніхто навіть не підозрював, що муза ще в дитинстві відвідувала Володимира. Природна скромність заважала йому показати колегам свої дитячо-юнацькі вірші. поему «Кавказ», він підставляв плече, допомагав. знаходив спонсорів для інших, вкладав власні кошти у видавництво півтора десятка книг місцевих авторів. Тільки завдяки його наполегливості, терпінню і невтомній праці побачили світ три збірки творів марганецких поетів: «Величальная Марганцу», «Город серебристых тополей», «Краю мій лелечий».
Натепер Володимир Харлантійович постійно пише вірші, займається самоосвітою, співпрацює з композиторами Олександром Морщавкою і Миколою Швидким, внаслідок чого народилися пісня «Карнавал» і романс-валентинка. Плідна творчість увінчалася в 2011 році власною книгою «Храм душі збережи в чистоті», в якій зібрані кращі твори автора за останні 20 років. Це видання справжнього поета. ліричні образи якого сповнені чуттєвості й романтизму. Його вірші прості й зрозумілі кожному, адже влучають прямісінько в серце – зцілюють душу, очищують, наповнюють її змістом. Їх лексичне й тематичне розмаїття вражають змістовністю, красою. витонченістю, унікальністю тропів, а звуковий склад близький до музики. Читач розуміє: це про нього, це до його душевних струн доторкнувся автор.
Щоразу, коли гортаю книгу «Храм душі...», аби відокремити найкращі з віршів, не можу цього зробити. бо подобаються всі! До того ж, Володимир Харлантійович серйозно займається перекладами творів О.Пушкіна, М.Лермонтова, С.Єсеніна, Л.Костенко, В.Федорова, Г.Лютого. А ми, прихильники його творчості, з нетерпінням чекаємо на його другу книгу.
Спілкуватися з ним завжди приємно: щирий, коректний, швидкий на добре слово й добру справу, позбавлений заздрощів, пихи й егоїзму, відповідальний, поміркований... певно, з урахуванням цих та інших людських і ділових якостей депутат Верховної ради України Олег Анатолійович Царьов призначив Володимира Харлантійовича Пугача своїм помічником-консультантом в Марганці. ми пишаємося земляком і з нагоди його ювілею бажаємо жити в здоров’ї та радості ще багато літ!
Лідія Пономарьова,
директор міської централізованої
бібліотечної системи. | 
