Горняцкий вестник.- 2014.- 14 березня.- С. 7.
ЗА ПОКЛИКОМ СЕРЦЯ, ЗА ВЕЛІННЯМ ДУШІ
Хто не знає в нашому місті бібліотеку ім. М.Островського та її завідуючу Лідію Віталіївну Пономарьову. Її щира привітна посмішка завжди приваблює та заворожує відвідувачів. А яка приємна і цікава співрозмовниця. Це просто енциклопедія знань в літературній царині. Тому і хочеться ще і ще відвідати бібліотеку і поспілкуватися з цією чудовою жінкою.
Сьогодні героїнею нашої розповіді є не пересічна людина, а одна з тих, хто все своє життя присвятив своїй улюбленій і єдиній справі. В нашому випадку — бібліотечній. І її по праву називають Головним бібліотекарем нашого міста. Хоча в дитинстві вона мріяла про дещо іншу професію, хоча й споріднену з теперішньою.
14 січня 1961 року, в перший день Старого Нового року, в засніженому, з лютими морозами місті Джезказган, Карагандинської обл., Казахської РСР, в сім'ї шахтаря Віталія Романовича і вчителя Римми Демидівни Пономарьових народилася майбутній Головний бібліотекар міста Марганця Лідія Віталіївна Пономарьова. Її батьки були добрими та хлібосольними людьми. Багато уваги приділяли своїм дітям. А ще все робили так, щоб діти гарно навчалися і стали порядними людьми.
- Мене і мою сестричку Іру, 1967 р.н., батьки виховували в суворості, — з ніжністю пригадує сьогодні Лідія Віталіївна, прищеплювали працьовитість, відповідальність, людяність і повагу до старших. Мама навчила нас любити та розуміти прозу, насолоджуватися поезією, вести зошити, куди переписувались уподобані рядки, вислови. Згодом це перетворилося в звичку, яка завжди допомагала мені як в навчанні, так і в роботі.
В 1975 р. сім'я переїхала до м. Марганця, Української РСР, а Ліда пішла до дев'ятого класу СШ №11, яку закінчила в 1977 р. (з 1 по 8 класи навчалася в м.Джезказган).
- З тих пір, — з гордістю та спалахнувшими грайливими іскорками в очах стверджує Лідія Віталіївна, — для мене найкращим містом став Марганець, а рідною школою -одинадцята.
Школяркою Ліда мріяла бути вчителем російської мови та літератури, її найбільшим захопленням було читання класиків світової літератури. Вона постійно користувалася послугами бібліотеки ім.М.Островського. І була не тільки користувачкою, а й помічницею бібліотекарям, брала активну участь в масових заходах. На жаль, її мрії не здійснилися. До Слов'янського педінституту не пройшла по конкурсу, не вистачило всього 0,5 бала. Не гаючи часу, Ліда пішла працювати лаборантом у СШ №3. Але через три місяці її запросили працювати бібліотекарем читального залу (якраз звільнилося місце) бібліотеки ім.М.Островського. З того часу, тобто з 23.11.1977 року, місце роботи не змінювалося. Змінювались лише посади. Після першої була посада завідуючої відділом обслуговування читачів, а з 1 березня 1989 року і до теперішнього часу - директора Марганецької централізованої бібліотечної системи (ЦБС), завідуючої бібліотекою ім. М. Островського.
- Моїм учителем і наставником в бібліотечній справі була директор ЦБС, завідуюча бібліотекою Лідія Іванівна Гайдар, — з великою шаною згадує цю чудову жінку директор ЦБС Л.В. Пономарьова. -Я через все життя проношу їй та бібліотекарям Г.М. Френкель,В.І.Білоус (Тайлашевій), Т.О. Гобан вдячність за те, що Вони мені передали свої знання та досвід.
Робота в бібліотеці настільки захопила випускницю середньої школи, що вона вибрала свідомо, за покликом душі відповідну освіту, вступивши в 1978 році на заочне відділення Харківського державного інституту культури, який закінчила в 1983 році за спеціальністю бібліотекознавство і бібліографія. Всі свої набуті теоретичні знання дипломований спеціаліст направляла в практичне русло бібліотечної справи.
Взагалі по життю Лідія Віталіївна сильна і мужня жінка. Вона вміє згуртувати творчі особистості задля певної спільної справи.
- Я вдячна долі, що працювала і працюю з чудовими людьми, які мене підтримують та розуміють, - з гордістю наголошує Лідія Віталіївна.
Серед колег Дніпропетровської області Л. В. Пономарьову знають як професіонала, непересічну особистість, лідера, який бачить перспективу розвитку бібліотечної справи в м. Марганці, постійно впроваджує в бібліотечну роботу міста інноваційні форми і методи. Тільки завдяки її сильному, вольовому характеру в 1990 році в місті була побудована й відкрита бібліотека-філіал №2 на «Ворошилівці», з січня 2006 року у бібліотеці ім. М.Островського працює Інтернет-центр на 3 робочі місця, а в 2013 році був відкритий Центр вільного доступу до Інтернету, де кожен марганчанин може користуватися цією послугою безкоштовно.
Лідія Віталіївна передає свій досвід колегам на міських і обласних семінарах та днях спеціаліста. На них вона виступає з доповідями, аналізуючи процеси, що відбуваються в роботі бібліотек міста. Вона плідно співпрацює з місцевими ЗМІ, де орієнтує марганецьке суспільство на необхідність глибокого усвідомлення долі бібліотек як важливої ланки гуманітарної сфери, інформаційних закладів в
місті. Усі заходи, що проводять бібліотеки ЦБС висвітлюються на місцевих телеканалах «МСТ» і «МГОК-ТУ». Лідія Віталіївна написала 43 сценарії і зняла стільки ж передач «Телевізійної вітальні», в яких були розповіді-діалоги про чудових і цікавих людей міста, користувачів бібліотек. Вона — автор книг «Люди дела книжного» і «Это наша с тобой судьба». В 2009 році вперше в області провели книжковий бал «Разрешите пригласить».
Як людина ділова і мудра Лідія Віталіївна добре розуміє значення партнерства, тісних зв'язків з органами місцевого самоврядування, установами, організаціями та з громадськістю міста, з творчими людьми. Особливу увагу приділяє обдарованій молоді.
За багаторічну, сумлінну, високопрофесійну працю та вагомий внесок в розвиток духовності марганчан директор Марганецької ЦБС має багато нагород. Зокрема: Грамоти міського голови та Дніпропетровської облради; Почесні грамоти Міністерства культури і мистецтва України і ЦК профспілки працівників культури України; Подяки: Дніпропетровської обласної бібліотеки для молоді ім. М.Свєтлова, голови облдержадміністрації та голови облради, Президента України; Нагрудний знак «За заслуги перед містом Марганець».
Щоб краще розкрити жіночий та професійний образ нашої героїні, додамо думки її друзів.
С.Я. Логінова, старший (за віком) колега, заслужений працівник культури України.
Знаю Лідію Віталіївну понад 35 років. Ще з того часу, коли вона зовсім юною дівчиною, вчорашня школярка прийшла працювати в бібліотеку. Я є свідком її професійного росту. Це жінка, яка щоденно вражає і захоплює тих, хто з нею контактує. З нею цікаво спілкуватися, вона вміє слухати, органічно поєднувати красиве і корисне. Вона вміє полегшити, прикрасити життя, подарувати надію, ощасливити. Лідія Віталіївна до безтями любить свою сестру Ірину, онучку Поліну і племінника Євгена, приділяє їм належну увагу.
А ще вона любить свою професію, працює самовіддано, прагнучи зробити якнайбільше.
В.Х.Пугач, поет, прозаїк.
— Лідія Віталіївна спеціаліст своєї справи дуже високого класу, який має відповідну вищу бібліотечну освіту. Все, що є передового в світі бібліотечної справи впроваджує в бібліотеки МЦБС. Вона сформувала колектив творчих людей та створила в бібліотеках таку ауру, яка благотворно впливає на відвідувачів бібліотек.
Лідія Віталіївна — чарівна жінка суцільної доброти, людинолюбна, турботлива, трудоголік з яскравим бібліотечним талантом, творча, інтелігентна, має високий інтелект і тонке одухотворене почуття.
А. О. Антоненко, поет, письменник, художник.
На добрі справи й починання
Своєю участю і словом
Спішить щодуху без вагання
Зав. ЦБС Пономарьова.
Душею чує кожен дотик,
До всіх уважна, наче мати —
В її особі всі чесноти
Вдалось ТВОРЦЕВІ об'єднати.
На завершення скажемо, що директора Марганецької міської ЦБС Л.В. Пономарьову знають в місті та в області як Бібліотекаря з великої літери, завжди вимогливу до себе і своїх колег, яка все своє життя віддала єдиній обраній професії і вивела ЦБС на високий рівень сучасної культури.
Але і збоку владних структур час би об'єктивно оцінити працю Головного бібліотекаря міста, який вибудовує духовний простір, який є непересічним бібліотечним діячем і гідним взірцем для наслідування — достойним звання «Заслуженого працівника культури України».
Олександр ЧЕКУБАШ, член Національної спілки журналістів України. | 
