2022, Середа, 05.10.2022, 15:08


Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS
 
Шановні користувачі! Бібліотека працює з 8-30 до 17-00. Вихідний - субота. Вхід тільки в масках!
Меню
Марганець бібл
ППД
Бібліотека для діт
ПДГ
Децентралізація
Інтеракт.біографія
Опитування
Якої літератури Вам не вистачає в бібліотеці?
Всього відповідей: 75
Відвідувачів сайту
...
Пошук

Головна » 2021 » Грудень » 13 » День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
14:31
День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Ця пам’ятна дата була затверджена Указом Президента України 10 листопада 2006 року. Саме 14 грудня було офіційно повідомлено про завершення будівництва саркофага над зруйнованим у результаті вибуху четвертим енергоблоком ЧАЕС.

Цей день пам'яті давно став скорботним нагадуванням всьому людству про важку перемогу над вогнем, який охопив реактор атомної.

Ця біда торкнулася сотень тисяч українців - ліквідаторів, переселенців, дітей та дорослих. Завдяки мужності ліквідаторів, ми сьогодні можемо з жахом згадувати про ті події. Без самовідданого героїзму тих мужніх людей, наслідки могли б бути набагато гірші.

Ліквідатори — люди, що за обов'язком служби взяли участь у ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи. Це люди різних національностей, професій, різного віку. Біда їх об'єднала, і де б вони не народилися, у яких краях не мешкали — у їхньому життєвому паспорті значиться прописка «Чорнобилець».

Героїзм миті, або мить героїзму завжди поступаються місцем буденній роботі. Але будні – зовсім незвичайні. Вони також героїчні – в небезпечну зону до атомної станції можна було в’їхати тільки на бронетранспортері, в респіраторах. На долю атомників і пожежників після першого жаху трагедії на АЕС було чимало інших грізних випробувань.

Луна Чорнобиля з часом не стихає. Ще сотні років буде тягтися чорнобильський слід крізь життя як нині живучих, так ще і ненароджених людей, доля яких тепер пов'язана з наслідками аварії на ЧАЕС, вони втрачають здоров'я, ламаються тисячі доль. Могутність і безсилля людини продемонстрував Чорнобиль. І застеріг, не упивайся своєю могутністю, людино, не жартуй із ним. Тому що ти причина, але ти і наслідок. 

Факти про ліквідаторів Чорнобиля, які врятували світ від катастрофи:

https://acc.cv.ua/news/ukraine/fakti-pro-likvidatoriv-chornobilya-yaki-vryatuvali-svit-vid-katastrofi-52695 

Бібліотекарями читальної зали Вікторією Фіалковською та Іриною Мащенко оформлено книжкову виставку-пам’ять «Гірчить Чорнобиль,  крізь роки гірчить…»  до Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,  на якій ви знайдете документи про людей, котрі ціною свого життя і здоров’я змогли здолати страшну трагедію XX століття, що сталася 26 квітня 1986 року, та про саму трагедію. Особливу увагу хочеться  звернути на теку «Чорнобиль – відгук трагедії», в якій зібрані матеріали про ліквідаторів -марганчан. На сьогоднішній день у нашому маленькому шахтарському містечку проживає 337 чоловік, чиї долі пов’язані з аварією на ЧАЕС: ліквідатори, переселенці, ядерники, удови та діти.

За роки, що минули, ми всі пройшли складний шлях усвідомлення і переосмислення того величезного комплексу проблем, який пов’язаний з використанням високих і, нерідко, небезпечних технологій. Незмінним залишається лише одне – найглибша повага до людей, які закрили собою світ від атомного лиха, що вирвалося зі зруйнованого четвертого блоку ЧАЕС. Їхній подвиг неможливо переоцінити – як не можна переоцінити значення того, що вони зробили. Їхній героїзм, патріотизм і професійна майстерність перевірені часом.

Вшановуючи учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблих героїв і віддаємо данину пошани всім ліквідаторам аварії, які, рятуючи українців, а також народи інших країн від ядерної небезпеки, жертвували найдорожчим – своїм здоров’ям і життям. Низький Вам уклін за мужність і героїзм та силу духу, проявлені при подоланні наслідків ядерної аварії!

Запрошуємо до читальної зали центральної бібліотеки для перегляду матеріалів виставки.

 

Вірина, Л.А. Тієї вогняної ночі: Чорнобильська оповідь/ Лідія Вірина; післяслово В.Бердова. – К.: Молодь, 1989. – 192 с.

Книга розповідає про подвиг Володимира Правика, одного з перших пожежників, які прибули на Чорнобильську АЕС. Володимир отримав велику дозу опромінення і помер у 6-ій клінічній лікарні Москви 11 травня 1986 року. У 23 роки нагороджений зіркою Героя Радянського Союзу, посмертно.

   

Загреба М. Пропусти Чорнобиль крізь серце : фотокнига/ Михайло Загреба. – К.: Спалах, 2002.

Ця фотокнига – данина пам’яті журналіста, ліквідатора, учасника історико-культурної експедиції Мінчорнобиля України Михайла Загреби.

         Захоплива розповідь про мальовничий древній поліський край, убитий радіацією, примушує читача поглянути на чорнобильську катастрофу не тільки як на техногенну, але й під іншим кутом зору – гуманітарним, і замислитись над тим, що ми втратили в історичному, культурному, природничому та мистецькому значеннях: до аварії на Поліссі зберігалися, як ніде в Україні, найдавніші звичаї, традиції культури та побуту слов’ян.

Правдиву, емоційну оповідь Михайла Загреби ілюструють його фотографії – адже автор відомий як талановитий фотожурналіст.

   

Шовкошитний, В. Чорнобиль: я бачив: повість/ Володимир Шовкошитний. – К.: Український пріоритет, 2019. – 328 с.

Художньо-документальна повість "Я бачив" - це нова спроба одного з провідних українських сучасних письменників Володимира Шовкошитного, самовидця Чорнобильської аварії й активного ліквідатора її наслідків, поєднати воєдино літературу пам'яті й літературу факту. Адже, на його думку, не існує жанрів поза життям, а воно, життя, є жанром всеохопним. Отож, у творі поєднані спогади очевидців найбільшої техногенної катастрофи в історії людства, учасників ліквідації її наслідків, простежені долі літературних героїв, проаналізовані техногенні, економічні, соціальні й медичні наслідки наймасштабнішого рукотворного лиха, показані перспективи повернення забруднених територій в народногосподарський обіг. Ця книга дає відповідь на головні питання, що постали після Чорнобиля, вона показує духовний зв'язок героїв Чорнобиля, майданівців та учасників АТО. Адже всі 33 роки після Чорнобиля автор був в епіцентрі Українського життя.

   

Даєн Л. А. Чорнобиль – трава гірка: док. повість/ Худож. оформл. Ю.С.Ботнара. – К.: Веселка, 1988. – 176 с.

Документальна повість про  Героя Радянського Союзу, начальника воєнізованої пожежної частини Чорнобильської АЕС Леоніда Петровича Телятникова і його товаришів-пожежників, які грізної ночі 26 квітня 1986 року першими вийшли на поєдинок з вогненною стихією і погасили пожежу на станції, про людей мужніх, до кінця відданих своїй справі, своєму священному обов'язку.

   

Мужність і біль Чорнобиля: повість-хроніка, поеми, вірші. – К.: Молодь, 1988.– 144с.

Ця книга є даниною пам’яті загиблих, виявом палкої вдячності всім, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії і нині працює у зоні Чорнобильської АЕС.

Містить повість А. Трегубова „Приборкувачі вогню”, вірші Д. Павличко, Б. Олійника, І. Драча та інших присвячені тим, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії і нині працює у зоні Чорнобильської АЕС.

   

Векленко, О. Чорнобиль: етюди з натури / Олег Векленко; пер. з англ. С.Орлова.- Харків: Ранок: Фабула, 2019.-144 с .

Книжка спогадів учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, художника, професора Харківської державної академії дизайну і мистецтв Олега Векленка про його особисті відчуття, пережиті в період перебування в Чорнобилі в травні – червні 1986 року. Автор розказує, яким було повсякденне життя ліквідаторів у таборі неподалік станції, про примітивні засоби захисту і про те, що усвідомлення справжньої небезпеки прийшло набагато пізніше. Щирі історії про ті дні написані живою мовою і доповнені авторськими малюнками та фотографіями.

   

Щербак Ю. М. Чорнобиль: документальна повість. – К.: Дніпро, 1989. – 223 с.

Автор часто бував у зоні АЕС, мав численні зустрічі з учасниками «опору атомній стихії». Враження від побаченого, почутого лягли в основу документальної повісті. Письменник розкриває подробиці аварії, аналізує факти, вчинки фізиків, медиків, авіаторів, персоналу АЕС. При цьому приділяє особливу увагу причинам, що привели до вибуху четвертого реактора.

   

Плохій С. Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи/ Сергій Плохій; пер. з англ. - Харків: Фоліо, 2019. – 396 с.

У цій захопливій книзі автор стверджує, що славнозвісний тест турбінного двигуна був не просто випадковою помилкою, а катастрофа насправді була спричинена дефектом проєктування. Книга представляє не лише моторошну картину подій в апаратному залі, але й падіння радянської системи.

 Сергій Плохій — один із дослідників історії України та провідних фахівців з історії Східної Європи, професор української історії та директор Українського наукового інституту в Гарвардському університеті у США.

 У листопаді 2018-го ця книжка, видана англійською видавництвом Allen Lane, отримала премію Бейлі Гіффорда (Baillie Gifford Prize) –найпрестижнішу британську літературну відзнаку в жанрі нехудожньої літератури.

   

Міхаліцина, К. Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи/ Катерина Міхаліцина, Станіслав Дворницький.  - Київ: Портал, 2020. – 104 с.

         Творці книжки «Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи» змогли знайти точну мову — словесну й візуальну, якою вдалося без нагнітання й простими, але водночас не позбавленими емоцій словами розповісти про масштабну трагедію.  Чорнобиль як місто, як атомна електростанція, як Зона відчуження, як трагедія і як символ. Ця книжка виникла, щоб пояснити катастрофу людям, які народилися після неї. Аби «Чорнобиль» був не просто словом, за яким упізнають Україну, а усвідомленим історичним досвідом. Він тут показаний в кількох вимірах: технічному, емоційному, природничому, політичному.

   

Андржеєвський, А. Чорнобильська бувальщина / Анатолій Андржеєвський. – Київ : Гамазин, 2019. –156 с

Розповідь про ліквідацію Чорнобильської катастрофи з перших вуст: про те, якою була Прип'ять до вибуху на ЧАЕС, як гасили пожежу, евакуйовували населення, зводили тимчасові містечка для ліквідаторів і вже постійне для працівників електростанції - Славутич. Спомини автора рясно доповнюють вирізки з тогочасної преси й розвідок, присвячених подіям тих часів, особисті фото.

   

Алексієвич,  С. Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього: роман/ Переклад і післямова Оксани Забужко. – К.: Комора, 2018. - 288с.

Художньо-документальний роман білоруської письменниці Свєтлани Алексієвич, Нобелівської лауреатки 2015 року, говорить голосами «маленьких людей» про катастрофу, що зруйнувала мільйони життів, перевернула світогляд цілого покоління, а заразом відхилила залізну завісу й підважила непорушну, здавалося, конструкцію радянської держави.

Роман створено на основі розлогих інтерв’ю з очевидцями та потерпілими від Чорнобильської трагедії: ліквідаторами та їхніми близькими, вимушеними переселенцями з уражених радіацією регіонів та самоселами «зони», посадовцями, від рішень яких залежали долі десятків тисяч людей, та дітьми, котрі знали, що народилися вже приреченими.

   

Медведев, Г.У. Чернобыльская хроника. - М.: Современник, 1989. - 239 с.

В новой публицистической книге «Чернобыльская хроника» писатель впечатляюще рассказывает от трагических событиях в первые часы и дни ядерной катастрофы на четвертом энергоблоке Чернобыльской АЭС, о роковых ошибках и героизме людей в ту трагическую ночь 26 апреля 1986 года. Сурово и реалистично автор развернул перед читателем картину страшной беды, глубоко, как специалист, проанализировав ее истоки и истинные причины. Г. Медведев хорошо знает атомную станцию и людей, о которых пишет, со многими из них он работал в 70-е годы на Чернобыльской АЭС. В первой декаде мая выезжал в Чернобыль к месту событий. Впервые читатель прочтет о подлинных событиях на аварийном энергоблоке.

   

Мотрич, К.В. Перед Храмом любові і болю: оповідання, повість. – К.: Молодь, 1989. – 240 с.

         Про незнищенність скарбів народної моралі, про високу любов і біль-тривогу за майбутнє рідної землі, сплюндрованої горе-реформаторами та вченими руйнівниками — гостродраматичні, позначені глибоким психологізмом оповідання та сповідальна повість київської письменниці.

Як виростає на суспільному древі нашого народу духовна омела, що так рясно виплодилася в роки застою, як і чому опиняються на задвірках людської душі добро, милосердя, совість,— ось що передовсім хвилює письменницю. Потужний емоційний струмінь вихоплює із скаламученої суєтності життя характери самобутні і сильні, усі твори, що увійшли до книжки, несуть у собі філософські думки про наш складний і суперечливий час.

   

Олійник, Б.І. Сім: поема. – К.: Радянський письменник, 1988. – 94 с.

         Цей твір присвячено пам'яті відважних шести пожежників, що самовіддано вступили у боротьбу зі смертю, та кінорежисера Володимира Шевченка, який знімав фільм про спробу людей протистояти стихії. "Де ви тепер, матерів своїх діти, колисаєте сон", - у традиції народного плачу і скорботи запитує поет, і "мов з козацького реєстру" вичитуємо імена сміливців: Віктор Кібенок, Микола Вашук, Василь Ігнатенко, Микола Титенок, Володимир Тишура, Володимир Правик, Володимир Шевченко. Завдяки Б. Олійнику, його продуманому художньому прийому поіменної переклички свічка пам'яті горітиме у віках і нагадуватиме про кожного героя чорнобильських подій.

   

Шкляр, В.М. Ностальгія: роман, новели. –К.: Молодь, 1989. -256 с.

Що ти знайдеш у минулому — силу чи згубу?

За день до того, як сталася аварія на ЧАЕС, Микола покинув роботу у видавництві. Тепер він вільний митець. Але чи вільна його душа? У дивному сні він бачить, як дружина стріляє йому в серце... Через кілька днів він зустрічає жінку, яка змогла витягти ту кулю з його душі, але їм не судилося бути разом...  Автор порушує чимало гострих суспільних проблем, зокрема і тих, які висвітив нам безжальний рентген Чорнобиля.

   

 

Драч , І. Крила: поезії 1980 1990 років. – Харків: Фоліо, 2016. – 415 с.

 Поезія Івана Драча — це насамперед поезія запитань, а не відповідей, поезія поставлених проблем, спроба достукатися до людини.

Про Чорнобиль зібрано багато документального матеріалу. Чимало письменників відтворили трагедію на Прип’яті: Володимир Яворівський, Світлана Йовенко, Борис Олійник та інші. Не залишилось байдужим до лиха і серце Івана Драча. Він ще у червні 1986 року на з’їзді письменників кинув у вічі найбільшим призвідцям трагедії слова правди і гніву. Його «Чорнобильська мадонна» — відповідь на страшну подію. Це — поема-трагедія, скорбна пісня.

   

Яворівський В. Марія з полином у кінці століття: роман. – К.: Радянський письменник, 1988. – 262 с.

Володимир Яворівський – відомий український письменник, лауреат Шевченківської премії, голова комісії у справах Чорнобильської катастрофи при Президії Верховної Ради України. В романі катастрофа розкривається переважно через долю родини Мировичів, батьківська оселя якої була в селі Городища, розташованого за 20км від атомної станції. Автор розповідає про драматичні події весни 1986 року в чорнобильській зоні, де він перебував тривалий час.

Публікацію підготувала Ірина Мащенко

Переглядів: 115 | Додав: Biblioteka | Рейтинг: 0.0/0
Електронний катало
Графік роботи

Німецька служба
Календар
«  Грудень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Ми на карті
Відзнаки