2021, П`ятниця, 05.03.2021, 21:49


Вітаю Вас Гість | RSS
 
Шановні користувачі! Бібліотека працює з 8-30 до 17-00. Вихідний - вівторок. Вхід тільки в масках!
Меню
Марганець бібл
ПЄІ
ППД
Бібліотека для діт
ПДГ
Децентралізація
Інтеракт.біографія
Опитування
Якої літератури Вам не вистачає в бібліотеці?
Всього відповідей: 73
Відвідувачів сайту
...
Пошук
Головна » 2020 » Квітень » 27 » Марганецьке бюро правової допомоги інформує
10:34
Марганецьке бюро правової допомоги інформує

Булінг! Що потрібно знати!

Зараз, коли в світі і в Україні запроваджені карантинні заходи і ми частіше       знаходимось вдома разом зі своїми дітьми, пропоную скористатися цим і    обговорити з дітьми тему Булінгу. Саме зараз ми бачимо, як поводить себе дитина вдома, чи комфортніше їй вдома чи все ж було в школі, чи сумує вона за спілкуванням з однокласниками, чи все ж таки їй краще почуватися на одинці. Саме зараз, ми маємо час, якого інколи в нас не вистачає, щоб поговорити зі своїми дітьми про їх проблеми.

Ви знаєте, декілька років тому, я сам не знав що таке булінг. Коли зустрічав це слово, якось не задумувався, про що це, чи варто уваги, чи це важливо. Звичайно, в дитинстві всі ми зіштовхувались із несправедливістю, бачили цькування інших дітей, бачили як сильніші ображають слабших, хтось захищав слабших, хтось був слабшим чи сильнішим, хтось "стояв в стороні" і думав, "слава Богу, що слабший не я"…

Але, останнім часом, ми все частіше зустрічаємо слово булінг. Бачимо, як психологи і педагоги "б’ють на сполох", гостро підіймають цю проблему, бачимо сюжети по телебаченню, флешмоби тощо.

Отже, БУЛІНГ!

"Булінг – це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження".

Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (залякування, образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, плювки, побиття та інше).

Часто і фізичний, і психологічний тиск об’єднані в одне ціле.

Думка про те, що від булінгу страждає тільки жертва, є хибною! Агресор теж страждає, і теж потребує допомоги! Всі вони переживають ті чи інші психологічні проблеми, не вміють спілкуватися з людьми, будувати стосунки, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Діти, які зіштовхнулись з булінгом (як жертви так і агресори), потребують підтримки не лише у школі, але, часто, протягом всього життя!!!

Як же ж зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу?

Над цим питанням працювали вчені, педагоги, психологи та інші спеціалісти. І всі їх напрацювання, приблизно, можна викласти так:

"Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні.

  • Вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.
  • Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно. 
  • Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося - не можуть реалістичо пояснити.
  • Може почати говорити про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.
  • Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.
  • Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.
  • Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.
  • Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти".

Проаналізуйте поведінку своїх дітей, поговоріть з ними, поспілкуйтесь з класними керівниками! Далі я поясню чому!

За статистикою, на сьогоднішній день, біля 80% дітей стають жертвами булінгу (цькування)!!! І якщо у початковій школі, булінг ще немає явних ознак жорстокості, то в подальшому, дитина стикається з більш серйозними проблемами, які можуть призвести до негативних, а подекуди і трагічних наслідків! Тобто "справжній булінг" починається у віці 10-11 років, такий собі вік входження у підліткову кризу.

Психологи та педагоги визначили декілька основних причин, чому діти стають жертвами булінгу:

  • "Занижена самооцінка. Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.
  • Домашня атмосфера. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або родини, де дитину звикли жаліти - нещасна, хвора, росте без батька... Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.
  • Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан".

Ну от, розібрались з причинами, розібрались з поведінкою дітей. Що ж робити далі? Як допомогти дитині, що постраждала від булінгу?

Ну по-перше, ще раз повторюсь, поговоріть з дітьми! Знайдіть час, вислухайте дитину, нехай всі ваші проблеми відійдуть на другий план. Дитина, можливо, і хоче розповісти про свої проблеми батькам, але звикла до того, що на неї ніколи немає часу!

Запевніть дитину, що ви їй допоможете! Щоб не сталося, але допоможете! Що не будете звинувачувати її, а просто спокійно вислухаєте.

На якісь теми дітям буде некомфортно говорити з вами, тому будьте терплячими та делікатними.

Уважно вислухавши дитину, запропонуйте подумати, які саме дії наразі допоможуть дитині почуватися у небезпеці. Не нав’язуйте свого, попробуйте разом знайти вихід (можливо знайти час забирати дитину зі школи, можливо певний час потрібно побути поближче до дорослих, можливо не йти зі школи самій, а знайти компанію учнів, з якими додому "по дорозі" тощо)

Розкажіть дитині, що немає нічого поганого в тому, щоб розказати про кривдника класному керівнику, вчителю, або хоча б друзям. Часто діти бояться бути "ябедою". Поясніть дитині, що є велика різниця між "пліткуванням" та «піклуванням» про своє життя чи життя однокласника.

Спитайте у дитини, можливо, у неї є свій варіант вирішення проблеми і спробуйте його реалізувати, можливо, добавивши і щось своє. Тобто спільна стратегія дій дуже важлива тим, що дитина побачить реальну вашу турботу і підтримку.

Якщо ж ситуація в дитини складна, має місце систематичне фізичне насилля, негайно здійсніть візит до школи! Не зволікайте! Зустріньтеся з директором навчального закладу, вчителем, психологом, обговоріть проблему вашої дитини. Особливо важливо спілкування з дитячим психологом, адже потрібно вияснити причину, чому дитина потрапила у ситуацію булінга!

Підтримайте дитину і запевніть, що позитивні зміни обов’язково настануть, поступово життя дитини покращиться і ви їй в цьому допоможете. Дитина повинна знати, що вона не залишилась сам на сам з проблемами і весь час може розраховувати на вашу підтримку.

 

Як я вже писав, допомогу потрібно надавати не тільки постраждалому, але й кривднику.

Отже дитина-кривдник, дитина, яка булить інших, також потребує захисту та активних дій зі сторони батьків та педагогів.

Знову ж таки, діалог!!! З’ясуйте, як вона поводиться з іншими дітьми, як ставиться до своїх дій. Ви можете почути: "Всі так роблять", "Отримав, що заслужив" тощо. Не панікуйте, і не перебивайте. Хай дитина все розповість.

Не применшуйте серйозність ситуації такими фразами як "хлопці завжди будуть хлопцями" і тому подібними!

Реально поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших (цькування, погрози фізичною розправою, образливі прізвиська, підбурювання однокласників до "бойкоту", висміювання, плювки, образливі жести тощо. Діти кривдники будуть заперечувати ці дії так довго, як тільки зможуть. Будьте терплячими. Спокійно продовжуйте пояснювати дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників. Чітко, наполегливо, спокійно, без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.

Пам’ятайте, погрози і покарання дитини, яка булить, не спрацюють!!! Можливо на деякий час, але потім ситуація може бути ще гіршою. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Агресор, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

Порадьтеся з учителями та психологами, думаю, педагоги знайдуть зі своєї практики, що вам підказати і як допомогти!

 

ВАЖЛИВО! Чому не треба зволікати з допомогою дитині?

Ті, хто піддаються булінгу (жертви):

  • "втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;
  • відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;
  • втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;
  • втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв'язок між потерпання від булінгу та розладами харчування (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою)".

Ті, хто булять (кривдник):

  • "частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;
  • частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин".

Ті, хто вимушені спостерігати:

  • "часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;
  • потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу".

Дещо про відповідальність!!!

За прояви булінгу передбачено штраф від 850 до 1700 грн. або громадські роботи від 20 до 40 годин.

Якщо дитині від 14 до 16 років – відповідатимуть її батьки або особи, що їх заміняють. Особиста відповідальність дитини наступає з 16 років.

Вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення – штраф від 1700 до 3400 грн. або громадські роботи від 40 до 60 годин.

Також відповідальність можуть нести вчителі або директор школи!

Так, за неповідомлення поліції про відомі випадки цькування серед учнів, до директора буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн. або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

 

Порада батькам!

Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу і не вдається власними зусиллями уникати в подальшому насильницьких дій по відношення до вашої дитини, подайте заяву директору школи про випадки цькування щодо вашої дитини.

Якщо вирішити ситуацію з булінгом (цькуванням) на рівні школи не вдається – зверніться в поліцію. Поліція складає протокол про вчинення адміністративного правопорушення. Справа передається до суду і розглядається протягом 15 днів. Суд призначає вид і розмір покарання. Доказами у справах про факти цькування можуть бути: пояснення сторін; висновки експертів; зіпсовані речі; письмові документи, листування (переписка в соціальних мережах); відео, фото-матеріали, тощо.

 

P.S. В лапки взяті витяги з законів, статей та цитат психологів та інших фахівців!

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103, Марганецького бюро правової допомоги за адресою: м. Марганець, вул.. О.Кошового, 4, тел.. МТС + 380958142029, (05665) 5-10-06

 

Заст. начальника Марганецького Бюро Рубан Сергій

Переглядів: 109 | Додав: Biblioteka | Рейтинг: 0.0/0
Електронний катало
Графік роботи
Німецька служба
Календар
«  Квітень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Ми на карті
Відзнаки