2024, Субота, 20.04.2024, 12:04


Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS
 
Шановні користувачі! Бібліотека працює з 8-30 до 17-00. Вихідний - субота. Вхід тільки в масках!
Меню
Марганець бібл
ППД
Бібліотека для діт
ПДГ
Децентралізація
Інтеракт.біографія
Опитування
Якої літератури Вам не вистачає в бібліотеці?
Всього відповідей: 79
Відвідувачів сайту
...
Пошук

Головна » 2022 » Січень » 24 » Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту
12:05
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і отримало назву - Голокост, що призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини - НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ!

В історії людства було безліч «темних» плям, але так відверто, широкомасштабно і цинічно, суспільство ще не падало ніколи. Маніпуляції громадською свідомістю, нездорові ідеї і злочинне замовчування, які супроводжували весь цей жах, не давали тоді повною мірою усвідомити справжній стан речей, і це сумно. Однак все світове співтовариство здригнулося, коли почали відкриватися факти і підтвердження подібних злодіянь, причому в справжніх «промислових» масштабах. Ми не повинні допустити, щоб подібне ще хоч коли-небудь повторилося!

 «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…» – про це говориться у Резолюції Генеральної асамблеї ООН № 60/7, яка була прийнята 1 листопада 2005 року. Саме цим документом визначено 27 січня як Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

Міжнародне співтовариство "беззастережно засуджує всі прояви релігійної нетерпимості, підбурювання, переслідування або насильства щодо окремих осіб або громад, зумовлені етнічним походженням або релігійними віруваннями, де б вони не мали місце", - йдеться в тексті резолюції. Справжні і майбутні покоління не повинні забувати уроків наших загальнолюдських і настільки трагічних катастроф, інакше може виникнути дуже високий ризик повторення подібних моментів у майбутньому.

У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повторитися! Будемо пам’ятати...

З нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту у центральній міській бібліотеці діє виставка-факт «Голокост – шрам на серці людства».

Бібліотекарі читальної зали  пропонують всім бажаючим ознайомитися з виданнями, які експонуються на виставці, та вшанувати світлу пам’ять мільйонів безневинно убитих людей різних національностей, більшість з яких були євреї. Адже сьогодні  ми, нове покоління, повинні берегти пам’ять про Голокост, формувати наш світогляд в умовах толерантності та належного ставлення до полікультурних, загальнолюдських цінностей, щоб більше ніколи у світі не повторилася ця жахлива трагедія в світовій історії.

Книги запитуйте у бібліотекарів читальної зали та на абонементі:

Снайдер, Т. Чорна земля. Голокост як історія і застереження/ Тімоті Снайдер; пер. з англ. П. Білак, О. Камишникова, Т. Родіонова. - К. : Медуза, 2017. - 400 с.

Ґрунтовне дослідження історика Тімоті Снайдера, що вже встигло стати світовим бестселером, пропонує новий погляд на великий злочин ХХ століття й водночас розкриває ризики, з якими ми стикаємося в ХХІ столітті. На основі нових джерел зі Східної Європи і забутих свідчень вцілілих, «Чорна земля» визначає Голокост як подію, яка є нам ближчою і зрозумілішою, ніж здається на перший погляд - і від того ще страшнішою.  Переосмислюючи уроки Голокосту, автор «Чорної землі» підсумовує: ми не зрозуміли сучасність і поставили під загрозу майбутнє. Тож Голокост - це не лише історія, але й застереження.

   

Пам’ять про Голокост: каталог пам’ятників жертвам Геноциду в Україні /упоряд. О. Січова. – К.: Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», 2019. – 256 с.

Сьогодні в Україні нема єдиного реєстру пам’ятників, присвячених жертвам Голокосту. Це означає не тільки, що ми не володіємо вичерпною інформацією про їх кількість, розташування та стан, а й те, що принаймні частина з них не захищена законом.

Це видання є нашою першою відповіддю на ситуацію довкола пам’ятників жертвам одного з найбільших злочинів проти людства, що відбувався також і на українській землі.

   

Чорна книга: про злочинне повсюдне знищення євреїв німецько-фашистськими загарбниками в тимчасово окупованих районах Радянського Союзу та таборах знищення в Польщі під час війни 1941–1945 років/ За ред. В. Гроссмана, І. Еренбурга; пер. з рос. М. Лаюка. - К.: Дух і Літера, 2020. – 520 с.

Збірка свідчень і документів про Голокост, зібраних Єврейським антифашистським комітетом у роки Другої світової війни. Оригінальний текст книги було набрано 1947 року, однак розгортання антисемітської кампанії в СРСР завадило її публікації. 1980 року збірку вперше видано в Єрусалимі на основі підготовчих матеріалів, виявлених в особистому архіві Іллі Еренбурга його дочкою Іриною. 

   

Чемерис, В. Л. Амазонка . Київ - Соловки / Валентин Чемерис . – Харків: Час читати, 2016 . – 507 с.

Нова книжка Валентина Чемериса присвячена поетам ХХ століття, імена яких стали символами великої жертовної любові до України, незламності духу, правди й боротьби.

Повість «Амазонка» має пояснюючий підзаголовок – «Повість із життя Оленки Шовгенової, яка стала Оленою Телігою» й являє собою глибоке переосмислення мінливої долі видатної української поетеси, активної діячки руху за незалежність України, патріотки, членкині ОУН, котру фашисти розстріляли у Бабиному Яру в лютому 1942 року.

   

Фолман, А. Щоденник Анни Франк: графічна адаптація /Арі Фолман, Давид Полонський; пер. Г.Шпак, М. Тупайло. - Київ: Видавництво, 2020. - 152 с. - (Серія коміксів).

Це історія на всі часи. Кожне нове покоління відкриває її для себе заново. Щоденник Анни Франк» не має аналогів. Юним і дорослим читачам він дарує дивовижний дух дівчинки, якій довелося пережити найбільші жахи, що їх бачив сучасний світ. Але їй вдалося залишитися переможно і зворушливо людяною. Адаптоване Арі Фолманом, ілюстроване Давидом Полонським, авторизоване «Фундацією Анни Франк» у Базелі, перше графічне видання «Щоденника» містить чимало цитат з оригіналу. Залишаючись вірним йому, воно пропонує незвичайні візуальні інтерпретації, додає нових значущих шарів та безпосередності цьому класичному твору літератури Голокосту.

   

Олена Теліга// Українки в історії/ За заг. ред. В.Борисенко. – К.: Либідь, 2004. – 328 с.

У книзі на великому архівному матеріалі, маловідомих літературних джерелах подаються портрети видатних жінок України від часів Київської Русі до наших днів. Вміщено розповіді про славетних українок - жінок-патріоток із знатних родів, меценаток, вчених, літераторок, мисткинь, громадських та політичних діячок, учасниць боротьби за незалежність України та збереження національної ідентичності. Багато імен високих достойниць висвітлюються вперше.

   

Кіяновська, М. Бабин Яр. Голосами  : поезії/ Маріанна Кіяновська ; післямова О. Зараховича. - Київ: Дух і літера, 2017. - 111 с.

 Вірші Маріанни Кіяновської присвячені пам’яті Бабиного Яру.

   

Шпіґельман, А. Маус. Сповідь уцілілого/ Арт Шпіґельман; пер. з англ. Я. Стріхи. - К.: Видавництво, 2020. - 296 с. 

«Маус. Історія вцілілого" Арта Шпіґельмана (1980-1991) – автобіографічна розповідь нью-йоркського художника-інтелектуала, що його батьки, польські євреї, пережили свого часу Голокост. І формула “свого часу” тут є великою умовністю, адже мовби передбачає, що головний герой, альтер еґо автора, живе вже в іншому часі (мирному, повоєнному, віддаленому від злочинів минулого). Насправді ж історичний досвід значно ближче, ніж хочеться сподіватися, від нього не втекти, адже всі ми на великий відсоток складаємося з історії – великої й малої, родинної. Минуле накопичується, вирує, проростає в теперішнє (і дим від крематорію Аушвіцу, про який батько головного героя розповідає в одному кадрі, вже в наступному кадрі зливається з димом від цигарки оповідача).

   

Zabarko Boris. Life in the shadow of death. Recent memories about the Holocaust in Ukraine. Testimonies and Documents / Vol. 2 - Publishing house of Melitopol city printing house, 2019. - 532 pages. 

The book contains testimonies and memories of jews, former prisoners of the ghetto and Nazi concentration camps, as well as of those who miraculously survived in the occupied territory of Ukraine in 1941-1944 during the Holocaust (Shoah), the unprecedented catastrophe in world history.

This is documentary evidence of the genocide, tragedy and fate of Ukrainian Jewry, as part of world Jewry and the Ukrainian community as well as inhuman suffering and living of people doomed to death, but who resisted, fought for life, preserved human appearance and conquered death.

   

Страшко, О. Спасать – значит жертвовать: художественно-документальная повесть. – Дніпропетровськ: Поліграфіст, 2001. – 56 с.

   Судьба простой украинской учительницы, которая в годы оккупации, находясь на волоске от смерти, спасла еврейскую семью.

   В книге на примере одной семьи показана сущность фашистской идеологии по массовому уничтожению еврейского народа во время Второй мировой войны, одной из трагических страниц истории ХХ века под названием Холокост.

   

Кузнецов, А. Бабий Яр : роман-документ/ Анатолий Кузнецов. – К.: Саммит-Книга, 2008. – 368 с.

Роман-воспоминания о событиях в Киеве в 1941-1943 гг. - массовом убийстве евреев в Бабьем Яру. Об этой книге лучше всего сказать словами самого автора: "Я пишу так, словно даю под присягой юридическое показание на самом высоком честном суде - и отвечаю за каждое свое слово. В этой книге рассказана только правда - ТАК, КАК ЭТО БЫЛО".

   

Джонс, А. Геноцид. Вступ до глобальної історії/ Адам Джонс; пер. українською К. Диси. - Київ: Дух і Літера, 2020. - 696 с.

«Геноцид: Вступ до глобальної історії» – це наймасштабніший за своїм охопленням посібник із проблем геноциду серед усіх, що видані дотепер. У цій унікальній книжці геноцид розглядається водночас і як історичне явище, і як теоретичний та правовий концепт. Автор докладно розкриває витоки, глибину і людський вимір трагедій, що сталися на різних континентах, висвітлює роль війни, імперіалізму та соціальних революцій у розпалюванні геноцидного полум’я. Адам Джонс також приділяє увагу проблемам історичної пам’яті, ініціативам із відновлення правди і справедливості, стратегіям гуманітарних інтервенцій і запобігання новим злочинам.

   

 Гаца, О. Зранене дитинство: поема. – К., Ірпінь: Перун, 1998. – 48 с.

        Гаца Олександр Олександрович у грудні 1943 року потрапив у концтабір міста Марганця. Свої спогади та враження про ці події автор талановито змалював у поемі-розповіді «Зранене дитинство».

Ірина Мащенко, бібліотекар читальної зали

 

 

Переглядів: 783 | Додав: Biblioteka | Рейтинг: 0.0/0
Електронний катало
Графік роботи

Німецька служба
Календар
«  Січень 2022  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Ми на карті
Відзнаки