Багато марганчан знають цю людину, радісно вітають його при зустрічі, бажають доброго здоров'я і довгих років життя. А культпрацівники пишаються ним – талановитий, тенор з дуже широким музичним репертуаром, завжди готовий виступати перед аудиторією, підтягнутий, красивий, моложавий, з широким світоглядом, мудрий та інтелігентний. Своїми виступами він завжди прикрашає масові заходи, що проводяться, зокрема, в міських бібліотеках.

Володимир Сергійович Сіромашенко – наша людина, кожному рідна і близька. Він народився 17 червня 1947 року в місті Марганці, в 1962 закінчив школу №11, в 1966 – Марганецький гірничий коледж, в 1972 – Дніпропетровське училище культури, в 1977 – Київський інститут культури ім. О. Корнійчука по спеціальності диригент-хоровик.

А розпочиналася його любов до музики з марганецької музичної школи, класу по навчанню грі на бояні й викладача, учасника Великої Вітчизняної війни Павла Абрамовича Михайличенка. Вже значно пізніше музикант Григорій Леонідович Саксонський навчить Володю Сіромашенка грати на трубі. І по життю разом з В.С. Сіромашенко пройдуть три талановитих акомпаніатори – це Валерій Жирновий, Михайло Гарус, Віктор Молібога.

Музика для Володимира Сергійовича – це джерело радості, натхнення, його прекрасне і піднесене, його дихання. В музиці весь його внутрішній світ, це його крила. А ще Володимир Сіромашенко дуже любить людей, співає для них так, щоб його душа розмовляла з душею кожного зі слухачів. Сьогодні Володимир Сергійович впевнений, що дітей потрібно обов’язково через музику виховувати і без цієї роботи неможливо повноцінний розумовий розвиток кожної дитини.

Сіромашенко В.С. з повагою і вдячністю згадує тих, з ким працював на ниві культури – Г. Столяренко, В. Молдавський, Є. Чухновський, М. Гарус, В. Зозуля, Л. Савченко, Г. Савченко, Н. Тушканова, В.Дремлюга, Я.Буряченко, Г. Саксонський, В. Дубров, Т. Рабійчук, В. Рабійчук та інші.

В 2005 – 2006 рр. Володимир Сергійович працював разом з Є.С. Мірошниченко, народною артисткою СРСР, народною артисткою УРСР, Героєм України, примою Київського оперного театру ім. Шевченка. Видатна Євгенія Мірошниченко задумала, заснувала і була директоркою Київської малої опери, а В.С. Сіромашенко був її заступником.

Трудова біографія Володимира Сергійовича була пов’язана і з енергомехлабораторією рудоуправління ім. 40 років Жовтня; селом Виводово Томаківського району, де він керував художньою самодіяльністю; Покровським районним Будинком культури, де він працював директором; завідуванням клубом ім. Артема марганецького рудоремонтного заводу; директорством кінотеатру «Дніпро»; 1987 – 2012 роками роботи на Марганецькому гірничо-збагачувальному комбінаті.

На моє питання про те, з чого складається видатний музикант, В. С. Сіромашенко відповів: «З голосу, музичного слуху, музичної пам’яті, таланта, бажання їм стати, старанності й посидючості». А потім подумав і додав: «І щоб в душі звучала музика!» Тепер мені і додати нічого. Бо всі його відповіді – це все про нього.

З Днем народження, Володимире Сергійовичу! І дякуємо Вам за талант, працю, служіння музиці і марганчанам!

Лідія Пономарьова, 
директорка Марганецької міської ЦБС, заслужений працівник культури України