2022, Середа, 28.09.2022, 15:38


Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS
 
Шановні користувачі! Бібліотека працює з 8-30 до 17-00. Вихідний - субота. Вхід тільки в масках!
Меню
Марганець бібл
ППД
Бібліотека для діт
ПДГ
Децентралізація
Інтеракт.біографія
Опитування
Якої літератури Вам не вистачає в бібліотеці?
Всього відповідей: 75
Відвідувачів сайту
...
Пошук

Головна » 2020 » Липень » 20 » Пам'яті поета Григорія Бідняка
10:35
Пам'яті поета Григорія Бідняка

18 липня 2020 року наш світ покинув відомий поет та прозаїк, письменник-класик, член Національної спілки письменників України, Заслужений працівник культури України, Почесний громадянин Марганця, лауреат літературної премії ім. П. Кононенка, автор солідного творчого спадку, щирий співець української землі, гордість міста Марганця та всієї України - Григорій Прокопович БІДНЯК.

Григорій Бідняк - непересічна особистість. І невипадково, що народився він у Всесвітній день поезії - 21 березня, в тяжкий 1933 рік. Сама доля обрала йому поетичний шлях. Селянська родина батьків майбутнього поета - Прокопа Степановича та Феодори Петрівни Бідняків переживали нелегкий для українського селянства час, позначений примусовою колективізацією, чорною тінню голодомору, що нависла над степовим краєм - селища Городище в передмісті Марганця на Дніпропетровщині. На цих землях обживалися козаки, розбивали татраські загони. Такі розповіді з дитячих років живили спраглу душу маленького Григорія.

Пізніше він напише натхненні рядки:

Де стояла козацька Томаківська Січ,
Ревуном і Річищем обвита,
Плавні-хащі росли упродовж всіх сторіч - 
Луг Великий водою залитий.
Та в уяві століть мати-Січ постає,
Після бою козацтво гуляє...
Тут отаман Сірко водив військо своє.
Острів Буцький про те пам'ятає...

Він гасав степами, вдивлявся у високе небо, збирав зрілий паслін, яким живилися у тривожний час голодомору. Змалку долучався до читання книжок. Коли бабуся Меланія розкривала Біблію малий Григорій миттєво опинявся на лаві біля неї. Неабияке враження на маленького Григора справляв і Кобзар. Незвичайні персонажі: гайдамаки, козаки, Катерина, мати-наймичка, перебендя та інші - запалили душу Гриші на все життя. Він змалку вже вмів читати і писати. Швидко промайнули роки навчання у Городищанській неповній школі №5 та Максимівській середній школі №7. Симпатичний парубок Григорій Бідняк розпочав свій трудовий шлях: працював піонервожатим, вихователем, співробітником відділу праці та заробітної плати рудоуправління ім. Ворошилова. Любов до книги і читання привела його на студентську лаву Львівського поліграфічного інституту. Після цього набував досвіду в Марганецькій та Бердянській міських друкарнях. А в 1977 році майбутнього письменника призначили директором міської друкарні Дніпропетровська. Згодом Григорій Прокопович - директор видавництва "Дніпро", генеральний директор видавництва "Поліграфіст". Глибини давнини, героїчні історичні постаті, що уславили себе в боротьбі за кращу долю України, спонукали його закінчити історичний факультет Дніпропетровського держуніверситету.

Чи думав у дитинстві юний городищанин, народжений в горезвісному 1933-му році в працьовитій селянській родині, що стане письменником? Звичайно, що ні... А, втім, писати почав ще в шкільні роки, і в подальшому не полишав співдружності з Музою. Сходження на поетичний Олімп почав зі сторінок місцевої газети "Шахтар Марганця", де він почав друкувати перші віршовані доробки. Він йшов крізь терни до відблисків світла, шукав свою зірку, пробуючи писати поеми, балади, сонети, елегії, пісні... "Пегаса чемно осідлав..." - напише він в одному з віршів вже у зрілому віці.

 

Майстерність Григорія Бідняка висвітлюється в різних жанрах. Досить вагомими є його здобутки у прозі. Григорій Прокопович видав багато книжок для дітей, а в цього спадку як поета-пісняра - понад 200 творів. Майже в кожному творі гостро відчувається його власна громадянська відповідальність за долю України та своєї малої батьківщини, намагаючись за допомогою слова достукатися до кожного небайдужого серця, закликаючи цінувати історію, пам'ятати власний родовід, берегти джерела духовності, творити добро.

Буде наша Україна - ненька калинова,
Буде пісня солов'їна - ніжна світанкова...
Пройде час, і кривда стліє, і зневага згине.
Ще розквітне і змужніє рідна Україна.

За непорушною традицією свої найвагоміші життєві та творчі віхи Григорій Прокопович завжди відзначав на марганецькій землі, адже корінний городищанин став легендою оспіваного ним вербового краю. Тому і для останнього прихистку обрав видатний письменник Григорій Бідняк своє рідне село Городище!

Григорій Бідняк

ВЕРТАЮСЬ...

Я від тебе, любий вербокраю,

В світ поезій зоряний пішов.

Світла віра в тебе не вмирає.

Ти мені дав віру і любов.

 

І куди від тебе я подінусь?..

Із твоїх джерел снаги нап'юсь.

З друзями дитинства там зустрінусь

І за тебе, любий, помолюсь.

 

Щоб ти міг мене ще зустрічати,

Потрясінь відчуть не довелось.

Красивішим і мудрішим стати,

Землякам у злагоді жилось.

 

Гарна доля щоб лилась рікою,

Не було всіляких лихо-бід.

Їду на побачення з тобою - 

Звідси мій козацький родовід.

Марганець, 2012

 

За матеріалами книги Г.П.Бідняка "Симфонія серця" (Дніпропетровськ: Січ, 2013)
підготували:
Ольга Забенько, пр. бібліограф ЦБС,
Вікторія Фіалковська, бібліотекар ЦМБ.

Переглядів: 360 | Додав: Biblioteka | Рейтинг: 0.0/0
Електронний катало
Графік роботи

Німецька служба
Календар
«  Липень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Ми на карті
Відзнаки