Непомітно, але впевнено вступила у свої право осінь. І саме коли чарівниця осінь порозвішувала на гілочках  золоте листя, відмічають День людей похилого віку.

   Кожна родина має свої обереги, своїх берегинь, що бережуть рід від лиха, від усього злого. Берегині, обереги роду – це дідусі і бабусі – найстарші і наймудріші люди в роду. З давніх – давен в сім’ях так велося: слово – порада старших – то був закон для дітей.

  Хоч і не обходиться без проблем, непокоїть здоров’я, та з роками водночас приходить життєва мудрість. Це час, коли вже збудовано дім, посаджено не одне дерево, стали дорослими діти та радують онуки і правнуки.

  Душа людини… Як мало і як багато їй потрібно для рівноваги і спокою. І як кожна віруюча людини ми переймаємося про майбутнє нашої душі. І як каже народна приказна «Милосердя й доброта, душі до раю поверта». Тож будьмо милосердними до тих, кому важче ніж вам.

   Напередодні цього свята бібліотекарі читального залу В.В. Фіалковська та О. О. Середіна не залишились осторонь і підготували та провели  бесіду «Сивіють скроні, та серце не старіє» для користувачів  поважного  віку.  Ця бесіда  пройшла тепло і задушевно. Бібліотекарі змогли висловити все, що відчували: свою повагу і  шану, гордість і ніжність. Але це лише слова, лише крапля в морі.  Наш обов’язок перед вами куди більший.

       Шановні наші! Ми хочемо, щоб у вас не лише сьогодні ай завжди був хороший настрій. Щоб кожен день додавав бадьорості, щоб сонячне проміння зігрівало серця.