|
«ПУСТІТЬ МЕЛАНКУ, ПУСТІТЬ ДО
ХАТИ!»
Чари новорічної ночі. На них ми очікували від самого початку зими.
Ялинка. Дід Мороз. подарунки... Як швидко все це минає! І як же чудово що є в
нашому календарі ще й Різдво зі святою вечерею та колядками, а також новий рік
(за старим стилем).
Щедрий вечір... Так
колись наші прадіди називали одне зі свят різдвяного циклу, що відзначалося
напередодні Нового року. За християнським календарем це день преподобної
Меланії. Тому обряд, із яким молодь віншувала господарів та їх родини,
називався «меланкуванням». Ми записали його побувавши в фольклорній експедиції
в селищі Тимошівка, і відтворили в минулому навчальному році на сцені ЦКПР (під
час проведення міського фестивалю дитячої творчості «Моє Придніпров’я»). Ще
тоді твердо вирішили: це призабуте фольклорне дійство потрібно повернути на
вулиці нашого містечка. І ось 13 січня з жартами, веселощами та сміхом висипала зі школи гомінка «кумпанія» наших
однокласників на чолі з «Меланкою» (Павлом Отришком). Чому саме Павла обрали на
цю роль? Відповідь проста: на «Меланку» колись убирався парубок, котрий міг
«штуки викидати», тобто жартувати, а в Павла це завжди ой як добре виходить. Як
і годиться, у «почьоті» «Меланки» - коза в кожусі догори вовною, бо «де коза
ходить – там худоба поведеться». А ще кіт, який «любить усе, в чому е вітамін
С: яйце, сальце, м’ясце...». Без кота ніяк не можна, бо «куди кіт прийде – там
мир і злагода буде».
З побажаннями достатку та
благополуччя ми із задоволенням вітали зі святом Меланки й Василя всіх
перехожих, побували в багатьох установах та на підприємства міста.
«Порядкувала» наша «Меланка» і в приміщенні міськвиконкому, і в міському
відділі освіти, і в «Приватбанку», і в санстанції, і в бібліотеці імені
Островського. Скуштувала вона й свіженьких цукерок, виготовлених на
Марганецькій кондитерській фабриці; залюбки витанцьовувала з представниками
кримінальної міліції у справах дітей та міськкомунгоспу; подарували приємні
хвилини іменинникам В. В. Ульвак та Л.В.Пономарьовій; гідно витримала випробування «фотосесією» й відеозйомками в
«СТ-комі» та на Марганецькій студії
телебачення.
Як приємно було бачити
сяючі обличчя наших земляків, чути вдячності і, звичайно ж, приймати гостинці
від щедрих господарів! А от у міській раді ветеранів сюрприз очікував і на всіх
нас, бо вітати «Меланку» та її супровід вийшов сам... Дід Мороз! І вже всі разом
– і ми, юні «меланкувальники», і сивочолі, але такі молоді душею солісти хору
ветеранів – співали різдвяну колядку: «Радуйся земле! Син Божий народився!»
Нехай для вас, любі
марганчани, ніколи не закінчуються різдвяні радощі. Зичимо, жили в щасті і
здоров’ї: «від ста літ – поки Пан Біг назначив вік!»
Вікторія Кошурнікова, Юлія Слюсарєва,
учениці 11-А класу ЗСШ №12. | 
