Анатолій Анатолійович Мельник народився 30 листопада 1963 року в м. Марганці. Навчався у СШ № 12. Закінчив Марганецький гірничий технікум з «червоним» дипломом. Його спеціальність - технічне обслуговування та ремонт автомобілів. Почав писати вірші, коли був на службі у Збройних Силах, у ракетних військах стратегічного призначення в Естонії. Так народилися реалістичні рядки поезії «У Естонії дивній».
У 1985р. Анатолій Мельник вступив до Запорізького машинобудівний інститут і через п'ять років отримав диплом інженера промислового транспорту. І в навчанні йому теж допомагала жити і вчитися поезія. Це його віддушина , коли поет зустрічається зі своєю Музою.
У 1998 році його вірші з'являються на сторінках місцевих газет. У 1991 - 1993 роках А.А.Мельник працював інженером - постачальником на заводі «Металургмодуль».З 1995 року Анатолій Анатолійович працював начальником відділу постачання на Марганецької кондитерській фабриці . Був її керівником з 2006 по 2011 рік. Сьогодні він - приватний підприємець.
Але завжди у нього є час для поезії, незважаючи на життєві проблеми і круговерті. Писати почав з 1983 року. Друкувався в періодиці Києва, Харкова, Запоріжжя, Дніпропетровська, Донецька. Тематика його поезії різна: громадянська, любовна, філософська лірика, переклади, сонети і жарти - примовки.
А ще в його душі - душа Природи. Наприклад, Анатолій Анатолійович вміє доглядати і вирощувати кактуси і отримувати від цього задоволення. Квіти теж допомагають поетові реалізувати свій творчий потенціал.
Поетичний стаж Анатолія Анатолійовича – тридцять років. За цей час ми читали його вірші в марганецькій пресі, збірках місцевих поетів "Величальная Марганцу" (2003р.), "Город серебристых тополей" (2005р.), "Краю мій лелечий" (2009р.), "Як невинні закохані душі" (2019р.); у запорізькому Всеукраїнському літературно-художньому альманасі "Провинция", київських літературно-художніх випусках "Современного ренессанса", книзі-антології інтернет-поезії "На вістрі курсору"; журналах: "Дніпро", "Хортиця", "Свичадо" тощо.
За наполегливим проханням читачів і бібліотекарів центральної міської бібліотеки ім.М.Островського поету довелося видати за допомогою комп'ютера три книги і подарувати бібліотеці: "Слова" (1999р.), "Поцелуев ремесло" (2009р.), "От сохи" (2010р.). А ще вірші А. Мельника можна прочитати більше як на 50 сайтах в Інтернеті.
Про себе Анатолій Мельник говорить: "Как настоящий сумасшедший, страдаю раздвоением личности, а иногда и растроением. В сети живут мои клоны: Октавий Тантал, Ксенофонт Обычайкин и Лао Лю. Последний особенно неадекватен."
30 листопада 2013 року поет Анатолій Мельник відзначив свій 50-річний ювілей та 30-річчя творчої діяльності (див. фото у фотоальбомі). З нагоди його 50-річчя вийшла збірка віршів із символічною назвою "Пятьдесят стихотворений".
В 2018 році вийшла друком збірка любовної лірики "Як невинні закохані душі" (під редакцією Володимира Пугача), до якої увійшли кращі вірші Анатолія Мельника.
В 2020 році в Каневі вийшла поетична збірка Анатолія Мельника "Траєкторії крапель" (https://zeitglas.io.ua/s2718539/nova_kniga_anatoliya_melnika_traktorie_krapel?fbclid=IwAR3b2kSZdZcfMRgjG1vTNloZbNeUyqfpywp7oQEJ5SPxPlAop6a1Vkna5z8)