Алла Андріївна Кисла
Серед зелених левад і розкішної рослинності, біля берегів зачарованої Десни розташувалося село Євлашівка (сучасна назва Красносільське), в якому народилася поетеса Алла Андріївна Кисла. У простій селянській хаті, оповитій садами, 28 травня 1948 року засвітилася зіронька – майбутнє світило міста Марганця.
Її батько – Андрій Якимович Хавило та мама – Марія Калениківна за вербовкою працювали на шахті №6 Марганецького рудника ім. Комінтерна. Тут у 1937 році вони об’єднали свої долі.
Маленька Алла любила природу мальовничого краю Чернігівщини «за широкі луки і важкі покоси». Разом із сестрами бродила босоніж по ранковій росі, вбираючи в себе смакоту квітучого лугу, житніх полів і синьоокого льону:
Моє рідне село.
Звалось просто воно – Євлашівка.
Моє рідне село,
Розташоване серед лугів.
Народилась тут я,
Тут була моя рідна домівка,
Тут жив тато і дід,
І прапрадід мій жив…
Закохала Аллу у світ гарного, вишуканого слова, у світ високих людських чеснот її бабуся Устина, чиї казки і оповідання з раннього дитинства полонили серце і душу майбутньої поетеси.
Добрим слово Алла Андріївна завжди згадувала вчительку з української мови та літератури Сосницької восьмирічної школи №2 Марію Іванівну Прасол. У її виконанні навіть прозові твори школярі сприймали як найчарівнішу поезію. Тож римувати А.Кисла почала ще в школі.
Після закінчення школи до 19 років працювала в місті Сосниця на швейній фабриці. Але доля покликала її до міста Марганця, де Алла Андріївна довгі роки працювала на швейній фабриці.
Знайомство з Марганцем відбулося в 1967 році. Тут же вона зустріла свою долю – Івана Федотовича Кислого – і оселилася назавжди. Подружжя виховало двох дітей: сина Юрія та доньку Олену. Алла Андріївна завжди з великою любов’ю та ніжністю говорила про своїх дітей й онуків: дівчаток Юлю, Олесю та Альбіну. Своїм дітям та онукам Алла Кисла присвятила безліч віршованих казок, сонетів, заповітів.
В Марганці Алла Андріївна працювала за фахом і творчо зростала на сторінках газет «Шахтар Марганця» та «Марганчанка». В творчому доробку поетеси близько чотирьохсот поезій на різну тематику.
Її вірші покладено на музику композиторами Марганця: О.Морщавкою, М.Швидким, Г.Карповою. В 1999 році вийшла з друку збірка пісень поетеси «На баскому коні» написана разом з композитором О.Морщавкою. Цей збірник увібрав у себе найкращі зразки пісенної творчості митців, створені за декілька років співдружності.
В 2000 році побачив світ і другий пісенник А.Кислої та О.Морщавки « С тобой, Всевышний, говорю…», в якому автори через пісні оспівують вищу силу Всесвіту – Бога. Пісенник спрямовує людей до свого очищення через духовну пісню, сприятиме поверненню народу до загальнолюдських цінностей, що особливо важливо в дійсний час становлення нової України, як держави.
В 2003 році вийшла друком колективна поетична збірка під назвою «Величальная Марганцу» (видавництво «Пороги», м. Дніпропетровськ), а в 2005 році – друга поетична збірка «Город серебристых тополей» (видавництво «Пороги», м. Дніпропетровськ), в яких Алла Андріївна виступила як співавтор та упорядник.
У видавництві «Музична Україна» (м. Київ, 2006р.) композитор О.Морщавка видав нотне видання «Сполохи свічки», – пісні та романси до якого написали: Алла Кисла, Віра Хвостик та Олексій Гаца.
У 2003 – 2008 роках виходять в цьому видавництві пісенні збірки композитора О.Морщавки «Пристань любові» та «Птах щастя», в яких багато віршів до пісень написано Аллою Андріївною.
У 2004 році з’явився на світ її вінок сонетів «Хмелійте від вина любові» (видавництво КМЦ «Поезія», м. Київ). Це найкращий її поетичний твір, і цю думку поділяє дуже багато шанувальників творчості Алли Кислої.
В 2008 році вийшла друком поетична збірка «Навчи своє серце добру», яку авторка присвятила своїм дітям, онукам і правнукам. Цією книгою поетеса звітує перед шанувальниками її таланту про творчий шлях, відкриваючи своїми віршами, сонетами та пісенними милозвуками закохану в Прекрасне, безмежно щиру і лагідну душу.
Про своїх побратимів по перу із марганецького міського літературного об’єднання «Віра» (колишня поетична студія «Боян») Алла Андріївна говорила: «Мені в житті завжди таланило на добрих, вірних і обдарованих людей».
24 листопада 2014 року Алла Андріївна покинула цей світ. Але своїми творами вона назавжди залишиться вічно жити серед нас!
 |
||
