29 серпня — День пам'яті українських захисників, які загинули за Україну. В цей день вшановують усіх українських бійців , які загинули десять  років тому під час виходу з Іловайська.

Президент Володимир Зеленський 24 серпня 2019 року підписав указ про відзначення 29 серпня Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави.

У серпні 2014 року під містом Іловайськ розгорнулась одна з найстрашніших битв для української армії у війні на Донбасі. Бої тривали майже місяць з 6 по 29 серпня і увійшли в історію під назвою “Іловайський котел”.

Станом на кінець серпня 2017 року практично завершено процес встановлення, ідентифікації і перепоховання загиблих. Відповідно до даних Національного військово-історичного музею, у тих боях 7—31 серпня 2014 року загинуло  368 українських бійців, 18  вважають   зниклими безвісті, 429 — дістали поранення різного ступеня, а близько 300 — потрапили у полон. Але ці дані, звичайно, не остаточні.

Це спонукало українську сторону погодитися на умови Мінського перемир’я, підписаного 5 вересня 2014 року в білоруській столиці.

29 серпня – це день, в який у 2014 році під містом Іловайськ Донецької області українська армія зазнала найбільших втрат у боях з російськими окупантами, саме цього дня в Іловайському котлі загинула найбільша кількість військових в один день за 10  років війни. Бої за Іловайськ тривали з 6 серпня по 3 вересня 2014 року.

Бої за Іловайськ — бойові дії між з одного боку українськими військами та з іншого — російськими найманцями та регулярними військами РФ, що розгорнулися під містом Іловайськ Донецької області у ході Російсько-української війни у серпні 2014 року.

 Звільнення Іловайська мало стати вирішальним успіхом ЗСУ на шляху до Донецька

На початок серпня 2014 року захоплений росіянами і бойовиками Іловайськ — залізничний вузол в 43 км на південний схід від Донецька — мав особливе стратегічне значення в ході Антитерористичної операції (АТО).

 Найважчі бої  довелося прийняти добровольчим батальйонам.

В Іловайській операції і спробах  взяти місто під контроль разом із підрозділами ЗСУ брали участь також добровольчі батальйони, зокрема підрозділи МВС України Дніпро-1, Шахтарськ, Азов, Миротворець, Херсон, Світязь, Івано-Франківськ та батальйон Донбас Нацгвардії України.

«Завдання під Іловайськом було одним з багатьох серед тих, якими ми займалися майже все літо 2014 року — армія оточила місто, а добровольчим батальйонам МВС треба було зайти і зачистити».

Вже 24-25 серпня батальйони МВС України «Дніпро-1», «Миротворець», «Світязь», «Херсон», «Івано-Франківськ», Нацгвардії «Донбас» і сили сектору «Б» потрапили в оточення.

 28 серпня становище українських військових стало критичним. Між керівництвом АТО та Генштабом ЗС РФ відбулися переговори щодо надання гарантій безпечних гуманітарних коридорів для виходу з оточення українських військових за узгодженими маршрутами.

Президент Росії Володимир Путін, граючи роль миротворця, 29 серпня запропонував підконтрольним Росії незаконним збройним формуванням відкрити для українських військових гуманітарний коридор, яким би вони могли вийти з оточення. Однак під час забезпечення у районі  Іловайська «зеленого коридору» для виходу з оточення українських військовослужбовців, які склали зброю, по них, а також по автомобілю з символом Червоного Хреста було здійснено інтенсивні обстріли.

У вогневому мішку, який практично не залишав шансів вижити, опинилися обидві колони ЗСУ, що виходили з Іловайська через Многопілля до Новокатеринівки — двома різними заздалегідь узгодженими маршрутами. Російські війська знищили майже всю техніку як у північній колоні Булава, так і в південній колони Вітер. Обстріл вели з танків, мінометів, гранатометів, стрілецької зброї.  Десятки військових, що вижили після цього розстрілу, потрапили в полон, який для багатьох з них тривав довгі місяці. У перші дні після Іловайської трагедії бойовики відпустили лише жменьку жінок і поранених, передавши їх Червоному Хресту.

Бої під Іловайськом стали одним з переломних моментів війни на сході України: Збройні сили України втратили ініціативу на Донбасі та перейшли від атаки до оборони. Важкі втрати спонукали українське керівництво до укладення Мінського перемир'я в рамках контактної групи Україна — Росія — ОБСЄ із залученням представників російських бойовиків.

До річниці  вшанування пам’яті українських бійців   Іловайської трагедії 2014 року,  у Центральній міській бібліотеці була підготовлена і оформлена виставка « Іловайська трагедія: хроніка  подій».

Представлена література  розкриває реальну картину бойових дій  під Іловайськом, яка грунтується  на спогадах бійців і офіцерів, учасників Іловайської трагедії.  У двотомнику-розслідуванні боїв під Іловайськом, що увійшли в історію під назвою «Іловайський котел» подані нові факти про страшну трагедію у книзі Романа Зіненка  «Війна, якої не було». Її автор – учасник тих подій, боєць полку «Дніпро - 1». Він зібрав свідчення майже сотні 700 українських воїнів, які брали участь в операції й виходили так званим «зеленим коридором». Трагедію Іловайського котла  відображено у  творах художньої літератури, а також  кіно. Вийшов на екрани художній фільм «Іловайськ» - фільм про найстрашнішу подію за часів української незалежності. В картині відтворене все – від заходу добровольців у місто, до утворення котла і до "зеленого коридора", у якому російська армія розстріляла колону українських бійців. Відображають бої за Іловайськ і документальні фільми: «Тіні Іловайська», «Іловайська історія трагедії».

Нині висловлюємо вдячність за патріотизм і вірність Україні тим, хто пережив ці жахливі події, та вшановуємо пам’ять загиблих.

                                                Вічна та добра пам’ять загиблим!

                                                                                                                            Матеріал підготували: Олена Рак та Вікторія Фіалковська