29 січня 2026 року в Україні відзначається День пам'яті Героїв Крут.

Бій відбувся цього дня 1918 року на залізничній станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу військ більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова на столицю УНР. Він став для українського народу символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність. Бій під Крутами став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність.

У кінці грудня 1917-го уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків дратувало проголошення Україною самостійності, тож Москва створила у Харкові окремий «український червоний уряд», який і оголосив війну незалежній частині держави.

З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР.

27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва – перша сотня новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира, гімназистів старших класів українських гімназій. Вони зайняли оборону біля станції Крути – між Ніжином і Бахмачем, за 130 км від Києва.

Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції чотиритисячного більшовицького загону червоногвардійців. На залізничній платформі в Крутах перебувало до 520 українських воїнів, юнаків і студентів, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою. Росіяни вдесятеро переважали, мали бронепотяг та артилерію.

Бій тривав до вечора. Українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім під тиском ворога більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів на станції неподалік і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії

Однак одна студентська чота з 27 хлопців заблукала в темряві й повернулася до станції Крути, яка вже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили. 

У березні 1918 року тіла юнаків були перевезені до Києва і урочисто поховані на Аскольдовій могилі. Загалом у бою під Крутами загинуло з української сторони, за різними оцінками, 70-100 осіб. Втрати більшовицьких військ сягали 300 вояків.

Завдяки звитязі та сміливості українських вояків ворожий наступ більшовиків на Київ був зупинений на кілька днів, доки тривали переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. Важливо було, щоб українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради. Це сталося й завдяки учасникам бою під Крутами.

Перемовини закінчилися 9 лютого 1918 року підписанням Брестського мирного договору, за яким Четверний союз визнав УНР, а також надав грошову позику і збройну допомогу в боротьбі із зовнішнім агресором в обмін на 60 мільйонів пудів хліба та іншої продукції від УНР

Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність.

На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у постанові Верховної Ради від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами».

У 2006 році на залізничній станції Крути відкрили Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут». У 2012 році гімназистам і студентам, які загинули у бою під Крутами встановили пам'ятник на Аскольдовій могилі у Києві.

Пам'ятник має форму гранітного хреста з тризубом. Також на ньому розміщено цитату з Євангелія від Йоанна: «Найбільша любов – життя покласти за друзів».

До дня вшанування Героїв Крут у центральній міській бібліотеці був підготовлений відкритий перегляд літератури " У Крутах, на варті державної волі, ви полягли, як справжні герої!".