У читальному залі  Марганецької центральної міської бібліотеки оформлено книжкову виставку-свято «Свята Трійця єднає, надихає, береже».

З  літератури, яка тут представлена, можна дізнатися про історію святкування Трійці, про обряди та звичаї, що супроводжують Трійцю в українській культурі, а також чимало цікавих етнографічних відомостей.

Кожного року дата Святої Трійці припадає на різні дні. Це пов’язано з тим, що свято Трійці нерозривно пов’язане з Великоднем. Традиційно воно відзначається у неділю, на 50-й день після Світлого Христового Воскресіння. З огляду на це, у православних християн це свято й має ще одну назву – П’ятидесятниця. Великдень у 2020 році, як відомо, християни східного обряду відзначали 19 квітня, тому у православних християн свято Трійці цього року припадає на неділю, 7 червня. Примітно, що християни західного обряду день Святої Трійці цьогоріч теж святкуватимуть 7 червня. Це один із рідкісних випадків, коли дати свят у католиків та православних збігаються. 

Згідно із біблійними переказами, на п’ятдесятий день після Воскресіння Господнього під час молитви в Сіонській світлиці на Матір Божу та апостолів зійшов Святий Дух у вигляді благодатного вогню. Після цього апостоли раптово навчилися зцілювати і пророкувати, а також заговорили різними мовами, щоб проповідувати вчення Христа для народів світу. Назва свята означає єдність Святого Духа, Бога-отця і Бога-сина.

Коріння свята сягають ще язичницьких часів. Зелені свята — язичницька назва християнського свята Трійці. Зелені свята вшановують сотворення всесвіту — цього дня Господь сотворив Землю і засіяв її зеленню. Язичницькі обряди прощання з весною і зустрічі літа виявилися настільки живучими, що священики втомилися з ними боротися. Так Зелена неділя стала святом Трійці.

Зелені свята у слов'ян розпочинали сонячний літній цикл свят. Це свято було відоме в стародавній Греції, як свято квітів, у римлян — під назвою русалій, розалій. Як всі інші свята наших пращурів, Зелені свята базувалися на традиціях сонячного циклу. Але окрім культу Сонця і культу померлих предків, в основі Зелених свят лежав культ дерева і квітів. Можливо, тисячолітня традиція прикрашати житло на Зелені свята зеленим віттям і була пов'язана з давнім культом і святом дерев. Між іншим, серби і греки у дні Зелених свят збирали квіти, плели вінки й несли їх додому, а інші народи, як і українці, оздоблювали свої домівки зеленими гілками дерев, які несли з лісу або «священного гаю».

Трійця – свято відродження життя. Прикрашання будинків зеленими гілками дерев і запашними травами символізує відродження всього живого на землі. Готуючись до Зелених свят, господині напередодні проводять генеральне прибирання у будинку та на подвір’ї. В суботу на Зелену неділю готували поминальну трапезу із семи страв, щоб відвідати могили поемерлих родичів. Звісно ж, вони також готують святкові частування, зокрема печуть хліб або коровай, аби порадувати своїх гостей найрізноманітнішими стравами.

Публікацію підготували:

Ірина Мащенко, бібліотекар ЦМБ,

Ольга Забенько, пр. бібліограф ЦБС.