Кожного року 10 грудня весь світ згадує непересічну особистість, яка бажала залишитися в пам'яті нащадків не просто як винахідник динаміту, а як меценат, що вболіває за долю науки та світу... Кожного року людство, а не тільки вчені, затамувавши подих чекає на вручення найціннішої наукової премії!
День Нобеля - це щорічне вручення Нобелівської премії, яке проходить 10 грудня в Стокгольмі. Нобелівські премії користуються міжнародним визнанням як найпочесніша громадянська відзнака. Кожен лауреат отримує золоту медаль із зображенням Нобеля і диплом.
Нобелівські премії з фізики, хімії, фізіології або медицини, літератури та економіки вручає лауреатам його Величність Король Швеції на церемонії, що проходить у річницю смерті Альфреда Нобеля (в 1896 році в Сан-Ремо). Розмір грошової премії змінюється щорічно і становить приблизно 1 мільйон доларів. Нобелівські премії мають великий міжнародний престиж і, крім того, пропонують лауреатам значну економічну підтримку.
Перемогти в міжнародному конкурсі, отримати почесний приз завжди приємно, а всесвітньовідому Нобелівську премію – почесно не лише для самого генія, але й для його нації. Сьогодні лауреати премії Нобеля – це світова інтелектуальна еліта – гордість кожної країни.
Серед Лауреатів Нобелівської премії були й вихідці з України. Це лікар і вчений-мікробіолог Ілля Мечников – премія за праці з імунітету, Зельман Ваксман – премія по медицині «за відкриття стрептоміцину — першого антибіотика, при лікуванні туберкульозу», Григорій Броварник, Роалд Гоффман – премія по хімії, Саймон Кузнець – премія по економіці.
Серед номінантів на Нобелівку з літератури були і такі відомі українці, як Іван Франко, Павло Тичина, Олесь Гончар, Василь Стус, але з різних причин премію отримати їм не вдалося.
Між тим, виявляється, що не всі лауреати були щасливі отримати почесну нагороду. Зокрема, лауреати Нобелівської премії миру Ле Дих Тхо та з літератури Жан-Поль Сартр відмовилися прийняти нагороди.
Французький філософ і письменник Сартр узагалі відкидав будь-які офіційні відзнаки, а в'єтнамський політик Ле Дих Тхо 1973 року мотивував свою відмову тим, що на його батьківщині триває громадянська війна.
Крім того, у часи фашизму німецьким науковцям було заборонено приймати цю нагороду. У результаті без Нобелівської премії залишилися у 1938 та 1939 роках хіміки Ріхард Кун та Адольф Бутенандт, а також Герхард Домагк - лауреат Нобелівської премії з медицини 1939 року. Після завершення Другої світової війни вони все ж таки отримали дипломи та медалі, однак не фінансову частину нагороди.
У наші дні Нобелівська премія широко відома не тільки через грошову винагороду, а ще як найвища відзнака для людського інтелекту.
Цікаві факти про Нобелівську премію:
 Творець премії Альфред Нобель був завзятим пацифістом, що не завадило йому сколотити значний капітал на торгівлі зброєю і винаході динаміту. Він вважав, що саме наявність небезпечної зброї повинна залякувати противника, запобігаючи війнам, терактам і кровопролиттю. Прозріння було болючим. Коли газети раніше терміну поховали Альфреда Нобеля, сплутавши його з померлим в Санкт-Петербурзі братом Людвігом, його сильно здивували ранкові заголовки: “Продавець смерті”, “Кривавий багач”, “Динамітний король”.
Щоб не увійти в історію мільйонером на крові, Альфред Нобель негайно викликав юриста і переписав заповіт, де йшлося про те, що після смерті все багатомільйонне майно покласти в надійний банк і довірити фонду, який буде розділяти доходи від вкладень на п’ять рівних частин і вручати їх щорічно у вигляді премії. Задумка вдалася: зараз мало хто згадає про те, хто винайшов динаміт, зате про премію імені Нобеля знає навіть дитина.
Читайте більше: https://bykvu.com/ua/bukvy/nobelivska-premija-10-cikavih-faktiv/
Якщо Вас цікавить хто такий Альфред Нобель, яким чином обирають номінантів та переможців, а також чому математика не представлена у переліку наук, у галузі якої можна отримати Нобелівську премію, тоді Вам до нас, бібліотекарі підберуть книги, які розкриють всі таємниці найвищої наукової нагороди:
 |
Мусский, С.А. 100 великих нобелевских лауреатов. - М.: Вече, 2003. - 480 с.
Изобретатель динамита промышленник Альфред Бернхард Нобель оставил человечеству необычное завещание о судьбе своего капитала. В 1900 году на основе оговоренных условий был создан Нобелевский фонд, а затем началось присуждение Нобелевских премий выдающимся естествоиспытателям, литераторам и борцам за мир. Эти функции были возложены на Шведскую королевскую академию наук и стортинг (парламент) Норвегии. К сожалению, из-за влияния политической конъюнктуры и культурно-эстетических стереотипов не были отмечены премией Лев Толстой, Марина Цветаева, Федерико Гарсиа Лорка. Однако при всех недостатках Нобелевская премия остается самой престижной в мире.
|
| |
|
 |
Шкляр, Л.Є. Під знаком Нобеля: лауреати Нобелівської премії з літератури, 1901-2006/ Л.Є. Шкляр; А.Г. Шпиталь; ред. П.Я. Ромко. - К.: Грамота, 2006. – 504 с.
Видання містить більше сотні статей про видатних письменників світу - лауреатів Нобелівської премії з літератури. У живій, стислій формі подано головні віхи їхнього життя і творчості. Крім статей з літературознавчим аналізом і розширеною бібліографічною інформацією, до книги вміщено нобелівські промови лауреатів, виголошені ними при отриманні премій.
Для широкого читацького загалу.
|
| |
|
 |
Хофман, Б. Альберт Эйнштейн: творец и бунтарь/ Б. Хофман при участии Э. Дюкас; пер. с англ. Н. В. Войскунской, В. С. Хорола. – М.: Прогресс, 1983. - 216 с.
Мы попытались в рамках небольшой работы дать представление об этом человеке так, чтобы его образ проступил, насколько это возможно, через все то, что он сам написал; при этом большое место мы отвели его научной деятельности. Ибо наука была такой существенной частью натуры этого человека, таким стержнем всего его существа, что любая биография была бы не более чем собранием анекдотов и весьма поверхностным сочинением, если бы с легкостью прошла мимо этого. О его научной деятельности сказано достаточно, чтобы показать во всей глубине те отличительные черты, которые придают ей величие. Мы стремились построить свой рассказ таким образом, чтобы он носил сугубо повествовательный характер и чтобы читатель мог уловить сущность этого человека и его научной работы, а также окунуться в научную и политическую атмосферу той эпохи, в которой жил и творил Альберт Эйнштейн.
|
| |
|
 |
Дірборн, М. Гемінґвей/ Мері Дірборн; пер. з англ. Г.Шпак. – К.: Наш формат, 2018. – 640 с.
Ернест Гемінґвей, поза сумнівами, один із найвидатніших американських прозаїків. Він познайомив читачів з іншим Парижем, особливою Америкою, Африкою, Кубою. А головне — показав світ яскравішим, стихійнішим, пристраснішим та романтичнішим місцем. На кожному етапі його життя ми бачили нового Гемінґвея — довготелесого хронікера «утраченого покоління», мужнього мандрівника, що описував подвиги на арені для кориди, репортера на фронтах Громадянської війни в Іспанії і врешті-решт — легенду повоєнних років на Кубі. Однак трагедію, що сталася з ним, до кінця так і не зрозуміли.
|
| |
|
 |
Давыдов, О. М. Горбачев. Тайные пружины власти: роман/ Олег Давыдов. - М.: Гелеос, 2002. - 332 с.
Исследование судьбы первого и последнего президента СССР. Опираясь на узловые моменты биографии Горбачева, автор рассказывает, как поднимался Горбачев на вершину власти и в чем причина трагического крушения его карьеры президента.
|
| |
|
 |
Масленикова, З.А. Портрет Бориса Пастернака. – М.: Сов. Россия, 1990. – 2888 с.
Дневник автора скульптурного портрета Б.Л. Пастернака написан на основе бесед с писателем. Скульптор рассказывает о личности Б.Л. Пастернака, его взглядах на литературу и искусство, о событиях двух последних лет его жизни - публикации романа "Доктор Живаго", присуждении Нобелевской премии, шумном отклике на эти события, исключении из членов Союза писателей.
|
| |
|
 |
Бунин, И.А. Избранное/ Иван Бунин. – М.: Мол. гвардия, 1991. – 318 с.
В книгу писателя, лауреата Нобелевской премии Ивана Алексеевича Бунина, входят произведения, связанные с трагедией революционного перелома русской истории, и Нобелевская лекция. В приложение включены воспоминания, дневники Бунина и его близких о Нобелевских днях.
|
| |
|
 |
Промови, що змінили світ/ Пер. з англ.. В. Горбатько. – К.: КМ-БУКС, 2019. – 328 с.
Слово – могутня зброя, результат застосування якої залежить від того, ким воно мовлене. Зібрані у цьому виданні промови охоплюють тривалий історичний період – від часів Ісуса Христа до сьогодення. Особи, які їх виголосили, силою слова змінювали хід історії, сприяли перевороту мислення не лише пересічних людей, а й урядів і політиків світового рівня. Подані у промовах меседжі не втрачають своєї актуальності й понині.
|
Публікацію підготувала Ірина Мащенко |
