27 листопада ми відзначатимемо День пам’яті жертв Голодоморів. В Україні та в усьому світі у цей день люди традиційно запалять свічки у вікнах — на знак пам’яті та пошани до мільйонів українців, які загинули внаслідок геноциду.
У ХХ столітті українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, серед найбільш трагічних сторінок історії українського народу особливо сумне місце займає Голодомор 1932-1933 років. За різними даними, у цей період від голоду загинуло від 4,5 до 10 мільйонів людей. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. Головне у діяльності бібліотек громади по відзначенню чергової річниці Голодомору і вшануванню пам’яті його жертв – донести правду сучасникам про цю трагедію.
Так, у центральній міській бібліотеці бібліотекарі читальної зали Вікторія Фіалковська і Світлана Рубан підготували та провели годину скорботи «Голодомор - чорна сповідь моєї Вітчизни». Захід відвідали учні 10 класу ЗОШ №12.
Ведучі заходу зазначили, що в історії українського народу є трагічні сторінки, що примушують стискатися людські серця. І одна із найстрашніших – Голодомор. Учні дізналися про причини і наслідки цієї трагедії, переглянули кілька відеофільмів про ці жахливі події. Бібліотекарі звернули увагу присутніх на книжкову виставку-факт «Чорні крила Голодомору», яка діє в читальному залі.
Смуток огортає душу, коли вчитуєшся й осмислюєш рядки архівних документів, вислуховуєш сповнені печалі розповіді очевидців Голодомору, штучно створеного в Україні. Але правду про це повинні знати всі, якою б гіркою вона не була.
Наприкінці заходу присутні вшанували пам’ять померлих від голодоморів хвилиною мовчання.
Світла пам'ять кожному, хто став безневинною жертвою небаченого світом тяжкого злодіяння в Україні у 1932-1933 роках, масового знищення людини людиною, назва котрому – Голодомор!
Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.
Публікацію підготувала: І.І. Мащенко, О. В. Забенько. |