Якби ми мали художницю такого рівня майстерності,  то змусили б заговорити про неї цілий світ! 

Пабло Пікассо

7 грудня виповнюється 120 років з дня народження видатної української художниці, майстрині народного декоративного живопису Катерини Василівни Білокур.

Історія її життя і творчості – одна з найяскравіших у ХХ сторіччі. Народилася художниця в 1900 р. в селі Богданівка в Яготинському районі Київської області. Дитячі та юнацькі роки минули за прядкою, веретеном та важкою працею по господарству. Хтось подарував їй буквар і вже в шість років Катя навчилася читати. «На цьому моя освіта: початкова, середня і вища закінчилася», - згадувала із сумом Катерина Білокур.

Вуглинка з печі та шматочок сірого полотна – так починала малювати Катерина. Батьки забороняли займатися улюбленою справою, тому дівчинці доводилося ховатися. Тож значну частину свого життя вона малювала потайки і мріяла бути художником. Однак спроби отримати професійну освіту не увінчалися успіхом. Через відсутність атестату Катерина не змогла вступити до Миргородського технікуму художньої кераміки. Вона навіть залишила на подвір’ї закладу свої роботи, та, на жаль, її малюнки не переконали приймальну комісію.

І тоді природа стала для неї вчителем, а квіти – головними мотивами полотен. Пензлі для роботи виготовляла самотужки з котячої шерсті, щоб майстерно виписувати найдрібніші деталі своїх квітів. «Квіти, як і люди – живі, у них є душа!», - говорила Катерина Василівна. І квіти, немов на одному диханні, лягали на її полотна яскравим вибухом.

Перша персональна виставка Катерини Білокур у 1940 році в Полтаві принесла їй славу. В 1946-1947 роках родина Білокур змушена була пережити ще один голод. Збирали останні колоски на колгоспному полі. Під впливом побаченого Катерина Білокур пише картину "Цар-Колос", яка увінчала її творчість.

50-ті роки ХХ ст. – найбільш плідний період творчості Катерини Білокур. Їй допомагає Спілка художників України, вона бере участь у багатьох виставках. Так, у 1954 році в Парижі на міжнародній виставці були представлені її картини "Цар-колос", "Берізка" і "Колгоспне поле", які високо оцінив Пабло Пікассо. 1956 року Катерині Білокур було присвоєно звання народного художника України. В останні роки життя художниця створила картини: "Півонії" (1959), "Букет квітів" (1959), "Квіти і овочі" (1959), "Натюрморт" (1960). Померла Катерина Білокур 9 червня 1961 року.

Творчість художниці як надбання української культури ХХ століття, вже давно стала предметом вивчення й дослідження мистецтвознавців. Її образ увінчано в скульптурі, живописі, літературних  та музичних творах, художніх та документальних фільмах.

1977 року в селі Богданівці було відкрито меморіальний музей художниці, на території якого встановлено пам'ятник. У Яготинському історико-краєзнавчому музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві є великий "білокурівський" зал, в якому зібрано найкращі її творіння.

1989 року була заснована премія імені Катерини Білокур за визначні твори традиційного народного мистецтва. Композитор Леся Дичко 1983 року створила балет "Катерина Білокур", поставлено однойменний телеспектакль (1980), відзнято документальні фільми - "Чарівний світ Катерини Білокур" (1986), "Катерина Білокур. Послання" (2002) та художній фільм "Буйна" (1989).
Світове визнання і дружба з відомими людьми не змінили ані її сільського скромного способу життя, ані творчого запалу. Творчий доробок Катерини Білокур налічує 82 картини. Вони й сьогодні вражають своєю неймовірною красою і дивовижною майстерністю авторки.

Майстриня «наївного мистецтва» стала першою жінкою, про шедеври якої дізнався весь світ. Її картини і сьогодні нікого не залишають байдужими.

Пропонуємо вам більше осягнути світ дивовижних полотен Катерини Білокур у виданнях, які є в фонді Марганецької центральної бібліотеки.

Запитуйте ці книги в бібліотеці!

Катерина Білокур=Екатерина Белокур=Katerina Bilokur: [альбом репродукцій]/ вст. сл. О. Гончара; ст. та впорядк. В.Нагая. – К.: Мистецтво, 1975. – 24 с.+70 кол.іл. Твори Катерини Білокур назавжди ввійшли в золотий фонд української культури. Вони з тих багатств, що їх Україна вносить до скарбниці світового мистецтва. Пропоноване видання, основу якого складають репродукції творів К. Білокур, супроводжується вступними статтями О. Гончара та В. Нагая.

Білокур, К. В. Катерина Білокур : фотокнига / К. В. Білокур ; [Авт. вступ. ст. Н. Розсошинська і О. Федорук]. — Київ : Спалах, 2001. — 126, [1] с. — Бібліогр. в підряд. приміт. Ім’я К. Білокур – народної художниці України, геніальної особистості, однієї з визначних постатей ХХ століття, яка в своїх чудових полотнах втілила невмирущу красу живописної природи, її неосяжні степові далі, щедрі дарунки родючої землі і розмаїття квітів – символ радості, щастя і духовного життя народу, – назавжди залишиться в історії українського мистецтва. Видання ознайомить читачів із творчістю мисткині, з усіма її роботами, які зберігаються в Україні, – в Музеї-садибі К. Білокур у с. Богданівка, Яготинській картинній галереї, Державному музеї українського народного декоративного мистецтва, Полтавському художньому музеї та ін. Адресується численним шанувальникам таланту художниці, широкому загалові читачів.