25 лютого 2021 року відзначатимемо 150-річчя від дня народження Лесі Українки - української письменниці, перекладачки, фольклористки, культурної діячки, піонерки українського феміністичного руху, співзасновниці літературного гуртка «Плеяда». В сучасній українській традиції Леся Українка входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

З нагоди цієї річниці в бібліотекарі читального залу Марганецької центральної міської бібліотеки підготували книжкову виставку "Славетна дочка України".

На ній представленні твори української поетеси, видання про її життя та творчість. Ці книги допоможуть вам розкрити для себе генія Лесі Українки, осягнути глибину її таланту та величі особистості. А читати твори поетеси - це просто інтелектуальна насолода, бо вони наскрізно пронизані щирими почуттями, яскрави образами та розумними думками. З перших сторінок читання ви відчуєте силу та непересічний колорит творів Лесі Українки.

З представленої літератури ви дізнаєтесь цікаві сторінки біографії Лариси Косач (справжнє ім'я поетеси). Про неї багато сказано і написано, адже постать письменниці настільки важлива для української літератури та історії, що досліджень про неї не бракує. Тому до 150-річного ювілею з дня її народження весь 2021 рік проходить під знаком відзначення цієї події.

Леся Українка. Якою вона була? За характером вона дещо схожа зі своїм старшим братом Михайлом. Він видатний науковець і завжди шукав поезію у науці, а Леся Українка шукала наукову точність у мистецтві. Вона не боялася змін. Завжди питала себе, що слід зробити нового задля української культури. Саме тому вона підтримувала експедиції для запису співу кобзарів на фонограф, які зараз є частиною культурної спадщини. Леся мала непересічний характер. Наприклад, Леся кохала Сергія Мержинського, який помирав від туберкульозу легень. Коли його стан критично погіршився, вона приїхала до нього у Мінськ. На той момент письменниця сама була виснажена хворобою і знала, що Сергій її не кохає, але все одно сиділа біля його ліжка. Мержинський не міг писати, тому надиктовував Лесі Українці листи до жінки, яку кохав, – Віри Крижанівської. Уявіть, наскільки потрібно бути відданою людиною, щоби витримати таке. А Леся Українка не лише витримувала, вона ще й в одному з листів звернулася до Віри, написавши: "Благаю, не припиняйте йому писати".

Мабуть, Леся Українка була схожа характером на свою матір, але сила її духу мала інший вияв. Її мати Олену Пчілку називали "баба з перцем" - була енергійною, впевненою у собі, безкомпромісною. Леся Українка без зайвих зойків терпіла болісні медичні маніпуляції. Професор Сапєжко робив їй уколи йодоформу в суглоб без анестезії. Є спогади, де він говорить: "При такій операції пацієнти-мужчини ведмедем ревуть, а тут тендітна жінка зціпила зуби і мовчить".

Біля ліжка Мержинського Леся Українка написала "Одержиму", в основі якої – біблейський сюжет про трагічну любов Міріам до Месії. І коли Ларису Петрівну питали, як вона змогла переживати повільну смерть коханої людини, відповідала: "Я з того всього жива вийшла, бо я з того створила драму". "Одержима" входить до переліку головних творів Лесі Українки, до яких належать також "Кам'яний господар", "Кассандра" та "Лісова пісня".

Письменниця, окрім деяких слов’янських мов (української, російської, польської, болгарської), знала давньогрецьку й латинську мови, а також новочасні європейські мови – англійську, німецьку, французьку та італійську. Цими мовами вона могла читати твори в оригіналі, навіть робила переклади. 

У своїх літературознавчих роботах Леся Українка могла зі знанням справи говорити про античну літературу, давати кваліфіковану характеристику філософським поглядам Платона чи Августина Блаженного, вести мову про культуру Ренесансу, особливо італійського, розглядати твори сучасних їй європейських письменників та філософів. Наприклад, вона звертала увагу на філософів-позитивістів і їхній вплив на європейську літературу ХІХ століття. Писала й про Фрідріха Ніцше.

Леся Українка померла в Грузії 1 серпня 1913 року. Труну з тілом Лесі Українки на Байковому кладовищі несли шість жінок – це був знак шани до письменниці. Поховання у Києві тривало під наглядом поліції – переймалися, щоб процесія не перетворилася на національний мітинг.

Підготувала Ольга Забенько, пр. бібліограф ЦБС

Тест: чи знаєте ви Лесю Українку?

Джерела інформації:

https://suspilne.media

https://www.radiosvoboda.org