Щорічно 24 травня в Україні й інших країнах Східної Європи відзначають День слов'янської писемності і культури та вшановують пам'ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – творців слов'янської писемності та абетки.

Вперше День слов’янської писемності і культури було відзначено в 1863 році на честь 1000-річчя створення слов’янської абетки. В Україні це свято встановлено згідно з Указом Президента України від 17 вересня 2004 року. Святі рівноапостольні брати Кирило і Мефодій походили із знатного роду і проживали в грецькому місті Солуні. Брати були православними ченцями і слов'янську абетку створили в грецькому монастирі.

Вважається, що слов'янська писемність була створена у IX столітті, приблизно в 863 році. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на честь Костянтина, який прийняв чернецтво під ім’ям Кирила. Його старший брат Мефодій допомагав у цій справі.

Кирило, обдарований з дитинства, досконало опанував науки свого часу і вивчив багато мов. Він створив слов'янську абетку на основі грецької, адаптуючи її для точного передання слов'янських звуків. В результаті були створені дві абетки – глаголиця і кирилиця. Остання отримала свою назву на честь свого творця. Кирилиця поширилась серед східних та південних слов’ян і стала основою багатьох сучасних слов’янським мов, зокрема й української. Одночасно зі створенням абетки брати працювали над перекладом зі старогрецької мови на старослов’янську Євангелія та Псалтиря.

Вшанування пам’яті святих братів було досить поширене серед слов'янських народів, але згодом дещо забуте через історичні та політичні обставини. На початку XIX століття, з відродженням слов’янських народностей, відновилася й пам’ять про слов’янських первоучителів.

У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою після грецької та латинської, через яку поширювалося слово Боже. Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила і Мефодія та їх учнів підняла освіту і спільну культуру слов'янських народів на високий рівень, заклавши основи церковнослов'янської писемності та літератури.

Брати переклали слов'янською мовою Євангеліє, Апостол і Псалтир. За їх внесок у культуру Європи Папа Іван Павло II у 1980 році оголосив їх покровителями Європи. День пам'яті цих святих як День слов'янської писемності і культури почали святкувати в Болгарії ще в XIX столітті, а згодом ця традиція поширилася і в інші країни.

До  Дня української писемності  і   культури  у   центральній міській бібліотеці  була розгорнута  книжкові виставка- інсталяція  " Культура - скарбниця віків"  на   якій користувачам представлена  література  з історії слов’янської писемності, культурології, історії української культури та з історії української літературної мови,  представлено інформацію про братів Кирила та Мефодія, слов'янських просвітителів та проповідників християнства, творців слов'янської азбуки, перших перекладачів богослужбових книг на слов'янську мову, а  також  видання з розвитку письма та книги, які відповідають на запитання: якою була перша українська літературна мова, звідки вона прийшла, які були в ній стилі, про культуру слова, про розвиток письма у різних народів, починаючи з давньої епохи.

Зацікавленістьу користувачів  визвали музейні експонати та  вироби  майстрині О. Рак 

Брошки – мотанки – це особливі прикраси, які поєднують у собі традиційну українську культуру та сучасний стиль. Кожна брошка – мотанка має власний характер і символіку, що робить її не лише модним аксесуаром, а й особистим оберегом, який додає глибини образу. Мотанки, зроблені майстринею О. Рак – це авторські прикраси, які випромінюють українську самобутність і втілюють значення оберегу, що охороняє і приносить щастя

Вітаємо всіх з Днем слов’янської писемності і культури та бажаємо вам постійного розвитку, натхнення, миру й безмежного джерела творчості!