День украї́нської писе́мності та мо́ви — свято розвитку державної мови, яке щороку відзначається в Україні    27 жовтня   на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Цього дня всі бажаючі  можуть долучитися до щорічної загальнонаціональної акції і  написати   Всеукраїнський  радіодиктант національної єдності - 2025.

Диктант транслюють  у прямому ефірі на всіх платформах Суспільного мовлення — телебаченні, радіо та онлайн.

Радіодиктант започаткувала команда «Українського радіо» у 2000 році.

Його мета — об’єднати українців навколо рідної мови. Зараз текст радіодиктанту створюють письменники, зачитують актори; його пишуть в університетах і окопах, у  бібліотеках і на полярній станції «Академік Вернадський».  

Сьогодні до написання диктанту долучився відділ молоді , культури  та спорту Марганецької міської ради .

Радіодиктант національної єдності - це не просто мовна акція, а справжній символ згуртованості українців у всьому світі. Це нагадування про силу нашої мови, яка об’єднує людей незалежно від віку, професії чи місця проживання. Для нас, як для нації, це можливість відчути єдність, гордість за українське слово і вкотре довести, що мова - це серце нашої незалежності.

Сподіваємося, що до його написання долучаться не тільки українці, а й представники інших націй, які, виявляючи солідарність із Україною, почали вивчати мову Героїв.

Завдяки мові та мисленню суспільство здатне змінювати навколишній світ. Недарма, українську мову називають солов’їною, адже вона багата на епітети, а її звучання неймовірне. Безумовно, мова для народу є його скарбницею, живою схованкою людського духу. Рідна мова утворює невидимий зв’язок між усіма поколіннями минулого та майбутнього. Навіть коли українську мову намагалися витіснити, народ завжди зберігав та відстоював право розмовляти своєю мовою. Українські поети, художники, політичні діячі у всі часи намагалися зберегти та популяризувати рідну мову.

Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам’ятки історіографії та літератури українців – «Повісті минулих літ». Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.

Кожна людина може знати декілька мов, цікавитися іншими культурами, але тільки рідна мова торкається глибини душі. Вона спроможна надати відчуття єдності зі своїми нащадками, своєю родиною, національністю.

Важливо у житті відчувати себе приналежним до нації, відчувати ту силу й натхнення на неймовірні здобуття. Вшановуючи мову, ми українці, не тільки відстоюємо свої власні інтереси, а й інтереси нашої держави.

Мова є, була і буде для українців символом свободи. Рідна мова є своєрідним психокодом.

Важливим фактором залишається «чистота» мови. Мова не є сталою, а розвивається разом із народом, тому, звичайно, потрібно забезпечувати молоде покоління лише перевіреними новинами з лінгвістичного світу.

Цікаві факти:

в українській мові існує близько 250 тисячі слів;

у світі українською мовою володіє близько 45 мільйонів людей;

у 448 р. н.е. візантійський історик Пріск Панікійський, перебуваючи у таборі гунського володаря Аттіли (на території сучасної України) записав перші слова українською мовою – «мед» і «страва»;

українська мова належить до найдавніших зі слов'янських мов, яка сформувалася приблизно в 9-4 тисячолітті до н.е.;

перший український друкований буквар вийшов у Львові (1574 р.);

українська мова багата на синоніми. У слова «горизонт» 12 синонімів, а у слова «бити» – 45;

найчастіша перша буква в словах в українській мові – буква «П». Найменше слів починається на букву «Ф» (не враховуючи букву «И» та м’який знак);

найдавнішими українськими піснями вважають: баладу «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?», «Дума про козака Голоту», «Засвіт стали козаченьки»;

українські народні пісні (співанки), як різновид україномовної народної музики зародився в ІХ ст.;

найбільший переклад серед українських творів має «Заповіт» Тараса Шевченка. Його переклали 147 мовами народів світу;

українську мову встановили державною – 26.10.1989. Пізніше, у 1996 році статус української мови було закріплено у Конституцією України;

з 2000 року, на честь Дня української писемності та мови, на радіо щороку зачитується диктант, і кожен охочий може перевірити свої знання.

До цієї дати у центральній  міській  бібліотеці була підготовлена і оформлена книжкова виставка « Рідна мова – вічне джерело наснаги».  Вона допоможе  нашим читачам глибше пізнати історію рідної мови, дасть  змогу більш детальніше вивчити українську мову і несе не тільки корисну, а й  цікаву інформацію.

Мова – це не просто засіб спілкування, а й культурне обличчя нації. Тож цілком логічним, є той факт, що народ, який недбало ставиться до своєї рідної мови, культури, не має незалежності, розвиненої та стабільної держави.

За час свого існування українська мова пережила не менше пів тисячі циркулярів, указів, постанов, ухвал, розпоряджень і наказів про заборону. Але вона вистояла! І сьогодні, маючи велику підтримку за всі роки незалежності, «пішла» у свій вирішальний контрнаступ.

 Кожен, із нас, говорячи українською, наближає Перемогу!

Поважай рідну мову – спілкуйся українською!