ХАЙ КВІТНЕ ДОЛЯ!
З нагоди ювілейного дня народження завідувачки сільської бібліотеки-філії №2 (с. Новокиївка) Наталії Кучугурної
18 квітня 1961 року у с. Добра Надія Томаківського району, в родині доярки Віри Костянтинівни та рибалки Олександра Михайловича Білецьких народилася донька Наталія. Найбільше цій події зрадів син Микола, який мріяв про молодшу сестричку. Але через півроку помер голова родини, і Віра Костянтинівна залишилася одна з двома дітьми на руках. Ці важкі роки тяжко згадувати головній героїні мого нарису. Жити без батька не побажаєш нікому. Та й матері було важко, вона працювала вдень та вночі, щоб діти були нагодовані, взуті-вдягнені не гірше за ровесників.
Після закінчення десяти класів середньої школи в с. Добра Надія, Наталія влаштувалася працювати завідувачкою Добронадіївської бібліотеки-філії Томаківської централізованої бібліотечної системи.
Але адміністрація Добронадіївської школи та її педагогічний колектив ніколи не забували про працьовиту, яскраву, розумну, добре виховану і творчу ученицю Наталію Білецьку. І запросили її в 1982 році працювати старшою піонервожатою. І тут життя Наталії Олександрівни закрутилось-завертілось: огляди, конкурси, турпоходи, сценарії і проведення масових заходів, проєкти, участь в обласних експедиціях «Звичаї і обряди нашого краю», організація і проведення обласного семінару бібліотекарів шкільних бібліотек на базі своєї рідної Добронадіївської школи. За роки роботи в школі Н.О.Білецька (Кучугурна) була нагороджена багатьма подяками за заходи з національно-патріотичного виховання учнів, організацію і проведення святкових заходів, туристичних екскурсій, високу результативність роботи з обдарованими дітьми та інше. Наталію Олександрівну любили і досі шанують всі випускники цієї школи з 1982 по 2018 роки.
І паралельно з життям, відданим школі, тривало особисте життя Наталії. Вона вийшла заміж за найкрасивішого і найкращого хлопця із с. Новокиївка – Миколу Яковича Кучугурного, народила чудових синів Сергія і Юрія. В родині панував авторитет батька, дітки зростали в любові, взаєморозумінні, працелюбстві. Але в 2009 році Микола помер. Наталія Олександрівна стала вдовою. Але велична сила кохання і жіноча неповторна ніжність до коханого, батька синів, дідуся (у Н.О.Кучугурної 5 онуків (!)) живе в її серці. А ще Наталія вдячна своїм кровиночкам за те, що сини люблять її, телефонують, приїздять, привозять подарунки (приємно!) і виконують без прохання усю чоловічу роботу в хаті і на подвір’ї. Хороші, славні, виховані хлопці, схожі в усьому на батька. Слава Богу, живий брат, сестри Тетяна та Майя, їх родини не забувають Наталію Олександрівну.
З 1 квітня 2019 року Н.О.Кучугурна працює завідувачкою сільської бібліотеки-філії №2 (с.Новокиївка) КЗ «Централізована бібліотечна система відділу культури виконкому Марганецької міської ради Дніпропетровської області». Від цієї бібліотеки вона проводить роботу і на пункті видачі літератури в селі Добра Надія.
Наталія Олександрівна для бібліотеки – це і керівник, і бібліотекар, і мовознавець, і психолог, і педагог, і літературознавець. І це, зауважте, в одній особі!
Вирізняється Наталія Олександрівна Кучугурна незвичайною працелюбністю, високою відповідальністю, бездоганною якістю бібліотечної роботи й щирістю, прямолінійністю, надійністю, моральними якостями, людинолюбством.
Користувачі бібліотеки і пункту видачі – це люди від 15 до 80 років. Читацький актив – це Людмила Федорівна Середа, Галина Федотівна Поклонська, Микола Васильович і Ніна Іванівна Карпук, Мирослава Галайда, Анастасія Коваленко, Ростислав Криворучко та інші.
В бібліотеці і пункті видачі літератури Наталія Олександрівна оформлює відкриті перегляди літератури, книжкові і внутрішньополичні виставки, виставки малюнків; проводить огляди книг, бесіди; літературні, тематичні, творчі і авторські вечори; вікторини, конкурси і флешмоби.
Сільська бібліотека-філія №2 (с. Новокиївка) і пункт видачі в с. Добра Надія знаходяться в клубах. У Н.О.Кучугурної склалися гарні партнерські стосунки із завідувачками цих клубів – Юлією Олександрівною Соляною та Інною Борисівною Тимощук. Наталія Олександрівна бере активну участь у написанні сценаріїв великих масових свят, в їх підготовці і проведенні.
Словом, вона робить все можливе, щоб бібліотека була культурним і освітнім закладом у селах Новокиївка та Добра Надія. Наталія Олександрівна не втрачає ентузіазму під тиском проблем, долає виклики часу, на які так багате сьогодення. Своїми знаннями, досвідом, творчістю вона сприяє розвитку українського народу, підтримує українську культуру і тим самим підтверджує той незаперечний факт, що без бібліотек у людства немає культури, а значить, немає майбутнього.
За короткий час роботи завідувачкою бібліотеки Н.О.Кучугурна була нагороджена грамотою начальника відділу культури виконкому Марганецької міської ради та подякою директорки КЗ «Централізована бібліотечна система відділу культури виконкому Марганецької міської ради Дніпропетровської області».
Наталії Олександрівні дуже подобаються рядки поета Петра Гоць:
«Так, я книгар. Не лікар, не аптекар,
Не інженер, не вчитель, не банкір...
Я – більше: я – Книгар! Бібліотекар!
На заздрість всім, всьому наперекір!
Бо посудіть: хіба ще є багатство,
Таке неоціненне, як моє?
Ніяке товариство, жодне братство
Такого скарбу в банку не зіб’є!»
... Квітень 1961. Схилившись над коляскою Наталочки, її матінка тихо говорила: «Дитятко моє, донечко моя, ти прийшла в цей світ у квітні, то хай все життя у тебе квітне доля».
Через стільки років ми, колеги Н. О. Кучугурної, в ювілейний День народження їй дружно говоримо:
«Бажаємо Вам, шановна Наталіє Олександрівно, міцного здоров’я, творчої наснаги, натхнення, радості, щастя, добра і нових успіхів у Вашій благородній бібліотечній справі!»
Лідія Пономарьова, директорка КЗ «Централізована
бібліотечна система відділу культури
виконкому Марганецької міської ради
Дніпропетровської області» |