Грицак, Ярослав. Нарис історії України [Текст] : формування модерної нації XIX–XX століття / Я. Грицак. - Київ : Yakaboo Publishing, 2019. - 653 с.

Перша редакція цієї книжки побачила світ ще 1996 року. Також її можна назвати першою популярною історією України, яку, за словами автора, можна "читати без брому" і яка стверджує принципову нормальність української історії. У новому виданні виправлено деякі неточності та похибки попередніх видань, а також додано нові розділи, зокрема розділ, присвячений двом останнім десятиліттям незалежної України, аж до часів революції 2013-2014 років, війні з Росією та передвиборних тижнів 2019 року.

Грабовський, Сергій. Убити Сталіна, інакше його міфи вб’ють нас [Текст] : соціальна міфологія “найкращого друга фізкультурників” і його послідовників / С. Грабовський. - Київ : Стилос, 2019. - 502, [1] с.

Книга присвячена соціально-історичній міфології, яка цілеспрямовано формувалася в Україні пропагандистськими та каральними органами в часи сталінізму і постсталінізму та продовжує формуватися зараз за допомогою російських мас-медіа й тих ЗМІ України, власники яких тією чи іншою мірою є адептами «русского мира». Вплив цієї міфології на свідомість і підсвідомість українських громадян істотно гальмував, гальмує і гальмуватиме, а часом і відкидатиме назад процеси формування модерної нації та становлення демократичної європейської Української держави. Книга містить чимало дискусійних положень, вводить у сферу громадського дискурсу низку нових концептів, покликаних пояснити та прояснити чинну українську ситуацію, і може бути рекомендована науковцям, учителям, студентам, усім тим, хто небайдужий до перспектив розвитку країни.

Кульчицький, Станіслав. Кримський вузол [Текст] / С. Кульчицький, Л. Якубова. - 2-е вид. - Київ : КЛІО, 2019. - 495 с. : карт.

У книжці висвітлено історичні передумови, економічні підоснови, внутрішні та зовнішні причини формування кримського вузла, а також окреслено можливі сценарії його розв'язання. Показано, що цинізм подій так званої "кримської весни" спричинив неочікуваний для правлячих кіл Росії ефект. Україна тимчасово втратила Крим, однак Росія назавжди втратила Україну та українців. Розтиражоване російськими мас-медіа гасло "Крим наш!" і події "кримської весни" стали найпотужнішими прискорювачами процесу українського націєтворення, що лежить в основі формування громадянського суспільства та розбудови новітньої України.

У кожного явища є свої передумови, які можна відслідкувати, а також наслідки, що піддаються пронозуванню внаслідок аналізу.
Історики Лариса Якубова і Станіслав Кульчицький саме таким чином розглянули "кримський вузол". Те, що було виявлено, не шокує, а дає повну картину того, що відбувалося, відбувається і що може відбутися з "кримським вузлом".
Показано, що цинізм подій так званої "кримської весни" спричинив неочікуваний для правлячих кіл Росії ефект. Україна тимчасово втратила Крим, однак Росія назавжди втратила Україну та українців.

Громенко, Сергій Вікторович. 250 років фальші: російські міфи історії Криму [Текст] : справжня історія / С. Громенко. - Харків : Фоліо, 2019. - 254, [1] с. - (Справжня історія).

Анексія Криму, яка викликала найбільшу політичну кризу в Європі з часів Другої світової війни, зумовила й небачений розквіт політичної міфології. 2014 року з безлічі окремих міфів і сфальсифікованих фактів на світ з’явився так званий Міф про «КримНаш», що мав на меті виправдати в очах світу агресивну політику Російської Федерації. Невже Крим – споконвічно російська земля? Чи правда, що кримські татари – геть усі зрадники? Чи дійсно півострів став частиною України незаконно? І чи реально всі кримчани як один проголосували на референдумі за приєднання до Росії? Відповідям на такі запитання й присвячена ця книга. Для політиків, громадських діячів, істориків і журналістів.

Плохій, Сергій. Ялта. Ціна миру [Текст] = Yalta. The price of peace / С. Плохій. - Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2019. - 412, [2] с. : іл., карти.

Третє лютого 1945 року. До вілл поблизу чорноморського курорту Ялта прибули два найпотужніші лідери демократичного світу — Рузвельт і Черчилль. Вони називали себе аргонавтами, які дісталися чорноморського узбережжя, щоб відібрати золоте руно у дракона, що ніколи не спав. Золотим руном мало стати завершення війни, а драконом був господар маєтку, Йосип Сталін. Ця доленосна зустріч визначила стратегію перемоги над Німеччиною та Японією. Проте роками довкола наслідків ялтинської конференції точаться запеклі суперечки: чи не поклало це початок холодній війні? Чи відповідало американським інтересам наполягання приєднати СРСР до війни з Японією? Хто продав Східну Європу? Чи дійсно західні лідери могли змінити в Ялті хід історії? Спираючись на нещодавно розсекречені радянські документи, неопубліковані щоденники, листи й протоколи зустрічей, Сергій Плохій не просто дає відповіді на ці запитання, а й ставить нові, не менш гострі та провокативні.
У «Ялті» Сергій Плохій робить важливу та своєчасну переоцінку міфів, які тривали занадто довго. Його детальний та виважений наратив покликаний виправити наявні викривлення та непорозуміння. (Ентоні Бівор, автор «Сталінграда» та «Падіння Берліна»)

Про автора: Сергій Плохій — професор історії й директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, один із провідних фахівців з історії Східної Європи, член наукової ради «Українського історичного журналу». Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Автор дев’яти книжок, зокрема бестселерів «Брама Європи», «Остання імперія», «Козацький міф» та «Убивство у Мюнхені. По червоному сліду». Найвідомішою роботою Сергія Плохія є книга «Ялта. Ціна миру».

Гриневич, Владислав. Червоний Імперіалізм [Текст] : друга світова війна і громадська думка в Україні, 1939–1941 / В. Гриневич. - 2-е вид., змін. і допов. - Київ : HREC PRESS, 2019. - 491 с.

У книзі «Червоний імперіалізм. Друга світова війна і громадська думка в Україні, 1939–1941», Владислав Гриневич розповідає про змову Сталіна і Гітлера, що призвела до великої війни в Європі, та про те, який вплив це справило на українське суспільство. На основі раніше утаємничених документів компартії, радянських спецслужб, щоденників, мемуарів і наукових досліджень автор доводить, що в реакціях вагомої частини населення воєнні кампанії РСЧА в Західній Україні, Західній Білорусії, країнах Балтії, Фінляндії, Бессарабії та Північній Буковині сприймалися як «червоний імперіалізм», загарбницькі і несправедливі. Масковане гаслом «звільнення єдинокровних братів» приєднання західноукраїнських територій та їх радянізація стали продовженням розпочатої 1920 року інкорпорації України до складу СРСР. Цей процес супроводжувався терором та ідеологічною індоктринацією. Однак сформувати гомогенне суспільство з єдиною радянською ідентичністю комуністичній владі не вдалося. Переживши Голодомор і репресії, Україна залишилася слабкою ланкою в Червоній імперії. Як зазначає Гриневич, осмислення доби сталінських анексій у Східній Європі може допомогти краще зрозуміти природу нинішньої російсько-української війни та різних моделей пам’ятання минулого.

Попович, Мирослав Володимирович. Червоне століття [Текст] / М. В. Попович ; ред. Н. І. Гриценко. - Вид. 3-є, допов. - Київ : АртЕк, 2019. - 887 с. : іл.

Книга являє собою спробу нового жанру – жанру філософії історії за аналогією з тим, як пишеться філософія науки чи філософія мистецтва. Матеріалом, на якому писалась книга, є історія європейської цивілізації ХХ століття, насамперед того регіону цивілізації, який був охоплений комуністичним тоталітаризмом. Філософія історії має справу не з подіями самими по собі у їх часовій послідовності, а з історичним смислом подій. Проблеми історичного смислу безпосередньо пов’язані з оцінкою добра і зла в людському чині. Найбільші таємниці минулого століття не стільки у важливих подіях, історичній інтризі та прихованих стратегіях боротьбі могутніх політичних сил, скільки у правильному розумінні й тлумаченні сенсу історичних явищ.  Саме навколо оцінки історії розгортаються гострі суперечки, зокрема в української історії – навколо оцінки Центральної Ради, гетьманату, Директорії, націонал-демократії та соціал-демократії, «розстріляного Відродження», голодомору і Великого терору, Вітчизняної війни та боротьби УПА, долі української культури в УРСР та в діаспорі, «перебудови» та наслідків її провалу (чи перемоги, важко сказати). Всі ці проблеми смислу національної історії розглядаються у книзі на широкому тлі.  На ХІІІ Форумі у Львові книга була визнана одним з найкращих видань 2006 року.