Марганецьке бюро правової допомоги інформує

Порядок  та підстави встановлення земельного сервітуту

Статтею 98 Земельного кодексу України (далі ЗК України), право земельного сервітуту визначено як право власника або землекористувача земельної ділянки на  обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Відповідно до ст. 99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок мають право вимагати встановлення земельних сервітутів для:

-«проходу та проїзду на велосипеді;

-проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

-прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку. Крім цього даною нормою ЗК України передбачено й інші види встановлення сервітутів».

На практиці, за домовленістю землевласника та сервітуарія, можуть застосовуватися найрізноманітніші форми сервітутного користування чужими земельними ділянками. При цьому земельний сервітут має здійснюватися способом,  що є найменш обтяжливим  для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Статтею 100 ЗК України передбачено порядок встановлення земельних сервітутів. Можливими підставами для встановлення земельного сервітуту є:   договір,  закон,  заповіт,  рішення суду.  Найбільш поширеним є встановлення сервітуту на підставі договору між особою, яка вимагає його встановлення, та власником  (володільцем) земельної ділянки.

Сервітутне користування земельною ділянкою може бути як платним так і безкоштовним. Сторони можуть встановити розмір плати.

Договір сервітуту може бути як строковий так і безстроковий. Якщо в договорі не зазначено термін дії, то договір матиме безстроковий характер.  Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації (відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Якщо ж у досудовому порядку не було досягнуто домовленості щодо встановлення сервітуту у договірному порядку, то у зацікавленої особи виникає  право звернутися до суду. До суду подається позов, що має ґрунтуватися на праві вимагати встановлення земельного сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки.  Позивач доводить суду, що використання його земельної ділянки неможливе без обтяження сервітутом чужої сусідньої земельної ділянки.

«Одним із правових наслідків встановлення земельного сервітуту є певне обмеження прав власника (користувача)  обслуговуючої земельної ділянки.  Разом з тим встановлення  земельного сервітуту не має привести до  позбавлення власника обслуговуючої ділянки жодного з його правомочностей, щодо користування чи розпорядження землею в повному обсязі. Встановлення сервітуту передбачає саме надати доступ до земельної ділянки особи через сусідню земельну ділянку, за умови що її розташування унеможливлює доступ до суміжної ділянки.  Вимоги щодо усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, не є підставою для встановлення сервітуту».

Земельним кодексом України (статтею 102) передбачено умови припинення дії сервітуту.

P.S. В лапки взяті витяги з законів, статей та цитат юристів та інших фахівців права!
 

За більш детальною інформацією з даного земельного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103, Марганецького бюро правової допомоги за адресою: м. Марганець, вул.. О.Кошового, 4, тел. МТС + 380958142029, (05665) 5-10-06

Заступник начальника Бюро Рубан Сергій