Призупинення трудових договорів. Правові наслідки.

Призупинення трудових договорів – це зміни до трудового законодавства, які ми не могли побачити до 15 березня 2022 року.

Чимало евакуйованих та внутрішньо-переміщених осіб наразі звертаються з цим питанням до установ правової допомоги.

Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2136-ІХ (далі – Закон № 2136-IX) введено ряд новел з трудового законодавства, покликаних врегулювати деякі питання в сфері трудових відносин між працівником та роботодавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2136-IX призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Тобто, зважаючи на вищесказане, роботодавець звільняється від обов’язків забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, а працівник у свою чергу, звільняється від обов’язку цю роботу виконувати.

Трудовий договір може бути призупинений у зв’язку з військовою агресією проти України, і в тому випадку, коли виключена можливість надання та виконання роботи саме із-за цієї агресії.

Отже, головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи.

Важливо пам’ятати, що відповідне призупинення дії трудових договорів не може бути основане на небажанню роботодавця платити заробітну плату, в цьому випадку таке рішення буде вважатися необґрунтованим та неправомірним.

Відрізняється призупинення трудового договору від розірвання трудового договору тим, що призупинення не тягне за собою припинення трудових відносин. Ніякі записи до трудової книжки у випадку призупинення трудового договору не вносяться роботодавцем.

Відтак, які ж ознаки призупинення:

• носить тимчасовий характер;
• основною і єдиною підставою є абсолютна неможливість забезпечити працівника роботою;
• не тягне за собою припинення трудових відносин між працівником та роботодавцем.

Ініціювати призупинення трудових відносин можуть, як працівник, так і роботодавець. Це закріплено ч.2 ст.13 Закону № 2136-IX. Як одна, так і інша сторона мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Все ж багато фахівців з трудового права рекомендують це робити у письмовий спосіб у вигляді заяви. Можливо також повідомляти і засобами електронної пошти з обов’язковим використанням електронного цифрового підпису.

Фактичне призупинення трудових відносин між працівником та роботодавцем оформлюється наказом про призупинення трудового договору, в якому повинно бути обґрунтування неможливості забезпечити працівника роботою (або неможливістю виконувати працівником роботи), внаслідок воєнного стану.

З боку працівника достатньо буде направити роботодавцю відповідну заяву про призупинення трудового договору.

З боку роботодавця – це буде наказ про призупинення трудового договору.

Так, як призупинення трудового договору – це не розірвання трудових відносин, то заробітна плата, а також всі компенсаційні та гарантійні виплати будуть нараховуватися, але виплачувати згідно частини 3 ст. 13  Закону  № 2136-IX покладено на країну агресора, державу, що здійснює військову агресію проти України.

ЄСВ в даному випадку не сплачується, оскільки виплата заробітної плати фактично не здійснюється. Роботодавець просто фіксує розмір ЄСВ, який підлягав би виплаті із сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які б виплачувалися, якби такого призупинення не було.

На сьогодні законодавство України не містить відповідного механізму, як саме буде платити компенсації країна-агресор.

Іще однин важливий момент призупинення – роботодавець надсилає на погодження військово-цивільній адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території, узгодженими з нею засобами електронного зв’язку.

Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору набирає чинності з дня його погодження військово-цивільною адміністрацією.

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Нікопольського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 9, тел. (0566) 68-75-23, (0566) 68-75-40, МТС +380661773774, номер гарячої лінії 0-800-213-103, сектор «Марганецьке бюро правової допомоги» за адресою: м. Марганець, вул. О.Кошового, 4, тел. МТС + 380958142029, (05665) 5-10-06

Головний юрист сектору Рубан Сергій