11 квітня — Міжнародний день визволення в’язнів фашистських таборів .

   Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів — пам’ятна дата, що відзначається 11 квітня на честь події, яка мала місце у 1945 року, коли в’язні концтабору в Бухенвальді почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців. Концентраційні табори – це місця перебування великих мас людей, взятих під варту за політичними, соціальними, расовими, релігійними та іншими ознаками.

  З початком Другої світової війни гітлерівська Німеччина на території окупованих нею європейських країн створила гігантську мережу концентраційних таборів, перетворених на місця організованого систематичного вбивства мільйонів людей. Нацистський терор був направлений проти всіх верств мирного населення, включаючи дітей. Централізована система нацистських концтаборів призначалася для фізичного знищення цілих народів, в першу чергу слов’янських, тотального винищення євреїв, циган, нещадної експлуатації в’язнів в якості робочої сили. Концентраційні табори оснащувалися душогубками, газовими камерами та іншими засобами масового винищення людей, крематоріями.

         Загалом за 8 років в’язнями Бухенвальда стали близько 239 тис. чоловік. Всього ж у Бухенвальді закатовано 56 тис. ув’язнених 18 національностей.

     Щорічно в цей день Україна разом з усім світом вклоняється людям, які пройшли крізь жахіття фашистських катівень. Біографії цих людей – це справжні уроки мужності для молодого покоління.

    На жаль, усе менше серед нас ветеранів, які вижили після тортур нацистських концтаборів, але пам’ять про них живе. Страшні уроки історії не повинні повторитися. Ми завжди  маємо пам’ятати про  ті події. Україна, яка у той буремний час протистояла  двом найжорстокішим тоталітарним режимам в історії людства. 

    В нашому місті міське об’єднання в’язнів – жертв нацизму очолює Володимир Вікторович Котов, член Національної спілки журналістів України.

    В.В. Котов своєю появою на білий світ , вдячний людям, які були звичайними остарбайтерами з числа багатотисячної армії дармової робочої сили, зігнаної з усієї Європи на шахти , заводи і фабрики нацистської Німеччини, так званого непереможного третього рейху. В 2001 році Володимир Вікторович офіційно отримує статус ветерана війни, як дитина, яка народилася в неволі, він починає активно співробітничати з міським відділенням Української спілки в’язнів – жертв нацизму.

   До цієї сумної дати в ЦМБ ім. М Островського, бібліотекарем читального залу О. О. Середіною було оформлено виставку під назвою "Той біль із часом не минає", яка більш детально розкриває сумні події тогодення.

  Саме пізнавальні книги та періодика допоможуть користувачам замислитись над тим, що пережило старше покоління, вивезене на примусові роботи до Німеччини в 1941-1945 рр., яка тяжка доля випала їм в молодому віці.

Підготувала бібліотекар читального залу

Ольга Середіна.