Не залежить ДОБРОТА від зросту,
Не залежить ДОБРОТА від віку.
ДОБРОТА з роками не старіє,
ДОБРОТА, як сонце, гріє.
Спробуйте бути хоча б трохи добрішими – і
ви побачите, що будете не в змозі зробити поганий вчинок.
Конфуцій
Дуже доброю традицією для багатьох країн стало щорічне святкування 13 листопада Всесвітнього дня Доброти (World Kindness Day).
Саме цього дня 1998 року на Першій конференції Всесвітнього руху доброти в Токіо було засновано нове свято. Його ініціатором став волонтерський рух “За доброту”, що з’явився в Японії 1997 року.
Цілі і завдання організації – надихати людей на добрі вчинки і сприяти поліпшенню життя у світі за допомогою добрих вчинків. Всесвітній день доброти, на думку засновників свята, – це можливість нагадати людям про важливість прояву людяності і взаємодопомоги у повсякденному житті.
Рух доброти затвердив декларацію, в якій написано, що людська доброта має фундаментальну важливість як головна умова осмисленого життя. Глобальне прагнення учасників руху – створити світ, здатний співчувати і виявляти доброту. Символом свята є відкрите серце. А суть святкування в тому, щоб нагадати людям про важливість прояву людяності і взаємодопомоги в сучасному житті.
Долучитися може кожен охочий – головне, щоб людина хотіла і була готова допомагати іншим. Учасники руху на колективних зустрічах розповідають про ідеї добрих справ і способи втілення їх у життя.
Офіційно Всесвітній день доброти затвердили у Сінгапурі 18 листопада 2000 року на третій конференції Руху доброти.
На думку організації, саме в сучасному світі, за нестачі спілкування і в еру глобальних технологій, проблемою є відсутність співучасті. Також метою Всесвітнього дня доброти є об’єднання націй, незважаючи на культурні бар’єри. У День доброти учасники організації дарують незнайомим людям квіти, а плани допомоги нужденним утілюють цілий рік.
ДОБРОТА – це ласкаве, співчутливе, турботливе ставлення до людей. Це терпимість, такт, це світло.
ДОБРОТА – це усвідомлене бажання допомагати, підкріплене силою і діями. Це розуміння того, який ефект справить зроблений нами вчинок.
ДОБРОТА – це дивовижний сплав моральності, сили, сміливості й активної життєвої позиції.
Згідно з дослідженням психологів і лікарів з різних країн, люди, які щодня роблять добрі справи, краще почуваються і фізично, відчувають своє життя більш гармонійним, володіють кращим імунітетом, а значить – вони менше хворіють і довше живуть. І все це підтверджено практичними дослідженнями – коли людина робить щось хороше іншим людям, у неї підвищується рівень лімфоцитів і розширюються судини, це веде до правильної роботи серця; мозок виробляє велику кількість ендорфінів (відомих як «гормони задоволення»), які мають заспокійливий ефект, нейтралізують дію стресу, полегшують депресію. Нарешті, чуйність супроводжується душевним підйомом, що межує з ейфорією, що пояснюється виробленням гормону серотоніну, який регулює настрій.
ДОБРІ ЛЮДИ –
живуть на 9 років довше,
хворіють у 2 рази рідше,
мають покращений імунітет і здоровіше серце.
Добро наповнює життя людини сенсом, який буде вас супроводжувати протягом усього життя.
Важливо бути добрим не тільки в цей День, але і щодня, причому добрим безмежно і безкорисливо. Адже, якщо чекати подяку (в будь-якому її прояві) за свою доброту, то це вже не справжня Доброта.
Запрошуємо усіх небайдужих людей приєднатися до цього доброго, чудового свята. Адже це так просто – посміхніться прохожому, обійміть батьків або друга, зробіть комплімент однокурсниці, колезі або начальнику, подаруйте квіти сусідці чи незнайомці, зателефонуйте друзям і скажіть їм, які вони чудові, переведіть бабусю через дорогу, але тільки ту, якій точно треба на іншу сторону проїжджої частини, змайструйте і повісьте на вулиці годівницю для птахів, нагодуйте бездомне кошеня чи цуценя…
І цей список можна продовжувати довго. Все це займе мало часу і зусиль, але ефект буде колосальним. Адже з кожним таким, простим по суті, вчинком, стає комусь краще, а значить – і більше доброти у світі. І важливо пам’ятати, що такими справами – проявами чуйності, симпатії, щедрості, доброзичливості, любові, благородства – ми вчимо робити добро і наших дітей. І, звичайно ж, бажано творити добро щодня, а не лише сьогодні – у Всесвітній день Доброти.
Пропонуємо вам книги про добро і зло, наявні у фонді нашої бібліотеки.
Звісно, це далеко не повний перелік книг, присвячених людяності, й якщо ви маєте власні приклади літератури, що надихає творити добро, пишіть про них в коментарях.
|
Українські літературні казки: у 2 т. Т. 1. / упоряд. Д. Міронова ; — К. : Грані-Т, 2006. — 168 с. : іл. — (Джерельце).
Книги серії «Джерельце» відкриють читачеві мудрий і чарівний світ казок. Найкращі казки зі скарбниці класиків української літератури, що супроводжуються чудовими ілюстраціями, сподіваємось, стануть безцінними помічниками у залученні Вашої дитини до витоків рідної культури та прикрасять Вашу домашню бібліотеку.
|
|
|
|
Золоті українські казки / ред. Л. М. Безусенко. - Донецьк : Сталкер, 2001. - 304с.
У цій книжці зібрані твори, що складають «золотий фонд казок». Уже декілька століть вони захоплюють маленьких і дорослих читачів своїми неймовірними історіями. А все тому, що пояснюють поняття дружби й ворожнечі, правди й брехні, працьовитості й неробства, добра і зла.
|
|
|
|
Перлина казок/ уклад. С.А.Мірошниченко. - Донецьк : Сталкер, 2001. – 320с.
Українські казки скарбниця народної мудрості. Вони свідчать про гострий розум народу, про його кмітливість, почуття гумору, любов до рідної країни.
Пригоди персонажів казок цієї книжки не тільки розважатимуть читача, а й вчитимуть дитину бути сильною, розумною, вміти захищати добро.
|
|
|
|
Лі, Гарпер. Убити пересмішника: роман/ Пер. з англ. М.Харенка. – К.: Молодь, 1975. – 272с.
Історія життя письменниці Гарпер Лі свідчить: за свою літературну кар’єру можна написати лише одну книгу, але вона повинна бути досконалою.
Як казала сама Гарпер, ця книга – історія чистої та простої людини, але на цьому тлі авторка викриває серйозні соціальні проблеми.
«Вбити пересмішника» – книга не про Аттікуса чи його доньку. Взявши до рук цей твір, вам доведеться зустрітися ще з одним персонажем, який не є героєм та навіть не визнаний повноцінним членом суспільства, але не дивлячись на це, залишає в своєму серці місце для доброти, справедливості й подвигу.
|
|
|
|
О.Генрі. Вибране: роман, оповідання та новели/ Упоряд. Н.М.Торкут. – К.: А.С.К., 2006. – 704с.
«Останній листок» – це історія прекрасної й у той самий час руйнівної сили допомоги, бо іноді, рятуючи життя, ми можемо втратити своє.
Молода художниця Джонсі занедужує. Час іде, а самопочуття не покращується. Зневірившись, дівчина вирішує, що вона розпрощається з життям, коли впаде останній листок із плюща, що росте за вікном її кімнати. Дівчина чекає, й із часом на рослині залишається тільки один листок, який наполегливо тримається на гілці. Це змушує Джонсі повірити в свої сили, й дівчина швидко видужує, але у той же час дізнається, що старий художник Берман, який жив по сусідству, помер у лікарні.
Митець знав про обіцянку молодої художниці, тому він у холодну ніч нитками прив’язав намальований листочок до гілки плюща. Саме ця нічна «прогулянка» й підірвала його здоров’я.
Берман усе життя мріяв про створення шедевра, і, здається, це йому вдалося. Останній листок плюща ніколи не покажуть у галереї, але саме він врятував життя людини, що зробило його ціннішим за будь-який малюнок.
|
|
|
|
Кинг, С. Зеленая миля: роман/ Стивен Кинг; пер. с англ.. – М.: АСТ: АСТ МОСКВА, 2005. – 381 с.
Історія, як і попередні чотири, застерігає: добро йде поряд із лихом. Головний герой твору Джон Коффі – носій незвичайного дару зцілення. Його намагання допомогти й привели його до камери смертників. Але в читача складається враження, що все мало бути саме так. Джон Коффі готовий допомогти будь-кому: від маленького мишеняти до жінки, хворої на рак, незважаючи на те, що зцілення змушує його пережити людський біль на собі.
Для нас цей герой має стати навіть не прикладом, а символом людяності, недосяжним ідеалом, про який треба пам’ятати. Книга «Зелена миля» отримала премію Букера у 1996 році за великий внесок у жанр хоррору.
|
|
|
|
Булгаков, М.А. Мастер и Маргарита: роман/ М.Булгаков. – М.: АСТ: Астрель, 2011. – 446 с.
Складно писати про такий багатошаровий роман, як "Майстер і Маргарита". Кожен побачить у ньому щось своє: одні історію любові, здатної подолати всі перешкоди, інші викриття людських пороків, треті іронічну сатиру з Бегемотом і Коров’євим, а хтось буде ретельно розбирати релігійні символи і знаки, поміркувавши над кінцівкою твору. І в цьому геніальність твору. Його не можна трактувати однозначно.
Книга про добро і зло, де зло протягом усього роману робить добро.
|
|
|
|
Ремарк, Э.М. Возлюби ближнего свого: роман/ Эрих Мария Ремарк; пер. с нем. Е. Никаева.— М.: Вита-центр, 1992. – 352с.
Роман про німецьких емігрантів, змушених поневірятися передвоєнною Європою. Вони ховаються, голодують, потай перетинають кордони, багато з їхніх рідних та близьких у концтаборах. Втративши батьківщину і звичний спосіб життя, наражаючись на смертельну небезпеку, герої Ремарка все ж таки знаходять у собі сили для співчуття і любові. Вперше роман було видано лише 1941 року, відразу після його екранізації.
|
|
|
|
Достоевский, Ф.М. Братья Карамазови: роман/ Ф.М.Достоевский. –М.: АСТ: Астрель, 2012. - 781с.
Останній роман Достоєвського, вершина його творчості, в якомусь сенсі головна праця всього його життя та один із найбільших творів в історії світової літератури. Загадка, пов'язана зі смертю і крадіжкою, повна напруження і пристрастей любовна історія, сімейна драма, що розгортається на очах читача, складні психологічні перипетії, безліч вплетених в основну канву інших гостросюжетних ліній — все це вмістилося в роман "Брати Карамазови", головною проблематикою якого є питання про Бога і безсмертя душі. А в центрі оповіді, як завжди у Достоєвського, — людина, яку мучать сумніви, роздирають пристрасті, яка жадає любові, влади, грошей, кидається від добра до зла і від зла до добра, шукає свій шлях, свою віру, свого Бога.
|
|
|
|
Бичер-Стоу, Г. Хижина дяди Тома: роман / Гарриет Бичер-Стоу; пер. С англ. Н.Волжиной. – К.: Рад.школа, 1987. – 367с.
Американський роман 19 століття, який виступає проти жорстокості рабовласницької системи. Це історія однієї людини та всієї епохи рабства в Америці. Ця історія про те, що такі якості, як доброта, милосердя, людяність не залежать від кольору шкіри.
|
|
|
|
Гюго, В. Знедолені: роман/ Віктор Гюго; пер. з фр. . – Харків: Фоліо, 2015. – 800с.
Найбільший роман 19 століття про долю однієї людини на ім'я Жан Вальжан, який пройшов шлях від каторжника, що ненавидить весь людський рід, до добропорядного громадянина, який завжди виявляв воістину разючу людяність і доброту до інших людей.
|
|
|
|
Сент-Экзюпери, Антуан де. Маленький принц: сборник сказок / Антуан де Сент-Экзюпери ; пер. с фр. - М. :Эксмо, 2011. - 448с.
Ця книжка — справжній шедевр видатного французького письменника, поета й мислителя, пілота і вченого, конструктора й винахідника, людини-легенди Антуана де Сент-Екзюпері (1900–1944), якого один із його вчителів назвав «воістину універсальним талантом». Це захоплива лірична казка з цікавою фабулою для дітей і глибинним філософським змістом для дорослих, бо йдеться в ній про вічні категорії — добро і милосердя, чистоту і безпосередність, зачарований погляд на світ і любов до ближнього. «Добре бачить лише серце. Найголовнішого не побачити очима», — стверджує письменник цю істину своїм останнім закінченим твором, що його він сам просто і вишукано ілюстрував. Чудова книжка — на всі часи.
|
Публікацію підготувала Ірина Мащенко, бібліотекар читальної зали
|