Алексієвич, Світлана. Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього [Текст] / С. Алексієвич ; пер. з бєл. О. Забужко. - К. : Комора, 2016. - 288 с. 

Художньо-документальний роман білоруської письменниці Світлани Алексієвич, Нобелівської лауреатки 2015 року, говорить голосами "маленьких людей" про катастрофу, що зруйнувала мільйони життів, перевернула світогляд цілого покоління, а заразом відхилила залізну завісу й підважила непорушну, здавалося, конструкцію радянської держави. Роман створено на основі розлогих інтерв'ю з очевидцями та потерпілими від Чорнобильської трагедії: ліквідаторами та їхніми близькими, вимушеними переселенцями з уражених радіацією регіонів та самоселами "зони", посадовцями, від рішень яких залежали долі десятків тисяч людей, та дітьми, котрі знали, що народилися вже приреченими.

Плохій, С. Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи [Текст] / С. Плохій. - Харків : Бібколектор, 2019. - 396 с.

Ця книга є першою історією Чорнобильської катастрофи від вибуху 26 квітня 1986 року до закриття станції у грудні 2000-го. Чим для України був Чорнобиль? Національною трагедією, величезною психологічною травмою, важкою ношею для економіки. Чорнобиль вибухнув не тільки через помилки персоналу, нехтування правилами безпеки і проблемами з конструкцією реактора, але також через систему, яка обгородила ядерну енергетику завісою секретності. Радянська система не дозволяла поширювати інформацію про попередні аварії навіть серед фахівців. Це зробило нову масштабну аварію неминучою. Сьогодні реактори чорнобильського типу вже не будують, але авторитарні режими, які тримають повний контроль над інформацією, усе ще існують. Зрештою, і в Україні досі виробляють майже 50 % усієї електроенергії на атомних станціях. Нам є чим поділитися зі світом стосовно досвіду Чорнобиля, але є над чим задуматися і самим.

Гусєв, О. П. 25 років віч-на-віч з "Чорнобилем" [Текст] : документально-публіцистичний твір / О. П. Гусєв. - К. : Золоті ворота, 2011. - 624 с. 

У книзі Олега Петровича Гусєва, заслуженого журналіста України, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, йдеться про боротьбу ліквідаторів за живучість атомної станції після вибуху 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці, перебіг подій, пов’язаних з діяльністю і закриттям цього аварійного ядерного об’єкту підвищеної небезпеки наприкінці 2000 року, подальших дій вже у XXI столітті.

Автор наводить низку документів про зусилля України і допомогу міжнародного співтовариства в організації виведення ЧАЕС з експлуатації, забезпечення соціального захисту персоналу станції, її вивільнених працівників, а також мешканців моноіндустріального міста енергетиків Славутича.

Книга, задумана автором 26 квітня 1986 року і закінчена на початку 2011-го, висвітлює найважчі фрагменти боротьби України, країн СНД та інших держав, котрі допомагають нам мінімізувати наслідки цієї аварії.

Досвід України по закриттю ЧАЕС – унікальний, відомий практично усьому світові як єдино можливий інструмент активної боротьби з атомним лихом, аби подібна трагедія ніколи не повторилася, підкреслює автор документально-публіцистичної повісті про історію ЧАЕС та її сьогодення.

Камиш, Маркіян.  Прогулянка в Зону (Оформляндія) [Текст] / Маркіян Камиш. - К. : Нора-Друк, 2016. - 128 с. 

Книга - емоційний вимір Чорнобильщини, занурення у світ нелегальних туристів-"сталкерів". В цій книзі ви не знайдете стандартних описів Зони, нудних історичних викладок і роздумів над істинними причинами Чорнобильської аварії. Тут - погляд зсередини на явище нелегального туризму у Зону відчуження, яка є унікальною територією українського Полісся впродовж майже 30-ти років. Тут - смарагдові болота, міліцейські засідки і збиті до кривавих мозолів ноги. Тут загрозливі зливи нічної Прип'яті та світанкові чари Полісся.

Олійник, Борис.  Сім [Текст] : поема / Б. Олійник. - К. : Радянський письменник, 1988. - 96 с.

Цей твір присвячено пам'яті відважних шести пожежників, що самовіддано вступили у боротьбу зі смертю, та кінорежисера Володимира Шевченка, який знімав фільм про спробу людей протистояти стихії. "Де ви тепер, матерів своїх діти, колисаєте сон", - у традиції народного плачу і скорботи запитує поет, і "мов з козацького реєстру" вичитуємо імена сміливців: Віктор Кібенок, Микола Вашук, Василь Ігнатенко, Микола Титенок, Володимир Тишура, Володимир Правик, Володимир Шевченко. Завдяки Б. Олійнику, його продуманому художньому прийому поіменної переклички свічка пам'яті горітиме у віках і нагадуватиме про кожного героя чорнобильських подій.

Медведев Г.У. Чернобыльская хроника/ Г.У.Медведев. - М.: Современник, 1989. - 240 с.

Григорий Медведев — по профессии инженер — атомный энергетик, много лет проработавший на АЭС. Читателям Г. Медведев известен по вышедшим книгам «Импульсы», «Операторы» и «Миг жизни», посвященным работникам атомных электростанций.
В новой публицистической книге «Чернобыльская хроника» писатель впечатляюще рассказывает о трагических событиях в первые часы и дни ядерной катастрофы на четвертом энергоблоке Чернобыльской АЭС, о роковых ошибках и героизме людей в ту трагическую ночь 26 апреля 1986 года. Сурово и реалистично автор развернул перед читателем картину страшной беды, глубоко, как специалист, проанализировав ее истоки и истинные причины. Г. Медведев хорошо знает атомную станцию и людей, о которых пишет, со многими из них он работал в 70-е годы на Чернобыльской АЭС. В первой декаде мая выезжал в Чернобыль, к месту событий. Впервые читатель прочтет о подлинных событиях на аварийном энергоблоке.

Вірина Л.А. Тієї вогняної ночі : Чорнобильська оповідь / Лідія Вірина. – К. : Молодь, 1989. – 192 с. : фотоіл.

У книзі розповідається про лейтенанта пожежної частини – Володимира Правика, якому за подвиг під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС посмертно надано звання Героя Радянського Союзу.

Скляров В.Ф. Завтра был Чернобыль. Заметки очевидца : док. повесть / Виталий Скляров. - М. : Родина, 1993. – 256 с.

Ще одна книга про Чорнобиль. Пише людина, що пройшла всі найнебезпечніші дні у тієї межі, яка могла стати фатальною. Пише професіонал, міністр. Висновок автора про збитковість АЕС, підкріплений разючими фактами, охолодить багато гарячих голів завзятих захисників плутонієвого виробництва та  атомної бомби.

Яворівський В.О. Марія з полином у кінці століття: роман. - К. : Радянський письменник, 1988. - 262 с.

Твір відомого українського радянського письменника, лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, присвячено драматичним подіям 1986 року в чорнобильській зоні. В його основу покладено побачене і пережите прозаїком в ті тривожні дні квітня і травня там, біля Прип'яті.

Герої роману – велика родина Мировичів: старший брат Олександр - академік, який проектував реактор; молодший Микола, оператор цього ж реактора, що гине у мить вибуху; Григорій - пожежник, який, кидаючись вгамувати вогненну стихію реактора, дістає смертельну дозу опромінення; сестра Дарка, яка виводить із небезпечної зони чужих дітей; брат Федір - він, щоб урятувати від смерті брата, віддає йому свій кістковий мозок

Загреба, М. Пропустити Чорнобиль крізь серце : фотокнига / Михайло Загреба. – Київ : Спалах, 2002. – 120 с. : іл.

Ця фотокнига – данина пам’яті журналіста, ліквідатора, учасника історико-культурної експедиції Мінчорнобиля України Михайла Загреби.
Захоплива розповідь про мальовничий древній поліський край, убитий радіацією, примушує читача поглянути на чорнобильську катастрофу не тільки як на техногенну, але й під іншим кутом зору – гуманітарним, і замислитись над тим, що ми втратили в історичному, культурному, природничому та мистецькому значеннях: до аварії на Поліссі зберігалися, як ніде в Україні, найдавніші звичаї, традиції культури та побуту слов’ян.
Правдиву, емоційну оповідь Михайла Загреби ілюструють його фотографії – адже автор відомий як талановитий фотожурналіст.

Чернобыль: события и уроки : вопросы и ответы / [под. общ. ред. Е. И. Игнатенко]. – Москва : Политиздат, 1989. – 278 с.: ил.

У книзі подана інформація з питань, пов’язаних з аварією на Чорнобильській АЕС. В основу відповідей покладені висновки урядової комісії, яка розслідувала причини аварії і організовувала роботи з ліквідації її наслідків.